Воду відключили ще до обіду, – обурювалася у редакції газети “Вікна” калушанка Людмила Леонідівна. – Цього року це вже втретє наш мікрорайон залишається без води. Тільки що – зразу відключають паркову насосну станцію. Тут немає шкіл і лікарень, але тут також живуть люди. Якщо хтось не платить за комунальні послуги, то його легко відімкнути від мережі, але чому постійно повинні страждати всі? Я зі своєї мізерної пенсії постійно і сповна оплачую за воду. Ніхто мені не робить перерахунок за ті дні, коли немає води. Мої сусіди із вулиць Коцюбинського, Міцкевича, Філатова обурені, як і я. Думаємо судитися із “Водотеплосервісом”.
Жінка вказує на те, що найгірше у цій ситуації є те, що про відключення води – не попереджали. Відтак ані питною, ані водою для побутових потреб жінка не запаслася. Та й автоматика могла “полетіти” – добре, що жінка має звичку постійно перестраховуватися.
— Тепер наніч залишаюся без води, – бідкалася Людмила Леонідівна.
Причина того, що частина калушан добу залишалися без води, традиційно став борг КП “Водотеплосервіс” перед ПАТ “Прикарпаттяобленерго” за спожиту електроенергію. Цього разу заборгували 1 млн. гривень – приблизно стільки використовує електроенергії комунальне підприємство за місяць. Традиційно енергетики, після попереджень, позбавляють живлення адміністративні приміщення КП “Водотеплосервіс” та – насосну станцію “Парк”. Без води залишаються споживачі 25 вулиць, а це – 537 абонентів.
Ще у середу до обіду ситуація виглядала критичною. За словами першого заступника міського голови Ігоря Матвійчука, ведуться постійні переговори, імовірно, братимуть кредит. Виглядало на те, що до п’ятниці води не буде. Відтак «МНС-ники” спільно із комунальниками збиралися забезпечувати калушан технічною, а, можливо, – навіть питною водою. Проте до цього не дійшло. Уже станом на 15.00 середи було досягнуто компромісу на рівні області, і воду калушанам – повернули.
За словами заступника директора КП “Водотеплосервіс” Василя Козика, часу дали не багато: за 20 днів КП “Водотеплосервіс” зобов’язалося повернути енергетикам 900 тис. гривень. Звідки братимуть – поки що не знають.
Звертатимемося і до бюджету, і до калушан, щоб активізувалися із проплатами, – каже Василь Козик. – Іншого виходу немає: якщо калушани хочуть бути із водою, мають платити за комунальні послуги.
На сьогодні калушани боргують КП “Водотеплосервіс” загалом 11,5 млн. гривень. Левова частка – за тепло (7,2 млн. гривень), майже 3 млн. гривень – за холодну воду, і ще 1,5 млн. гривень – за водовідведення.
До речі, про можливе відключення води – попереджали. На цьому наполягає Василь Козик: оголошення транслювалося на FM-радіо та по телебаченню.
Яку воду п’ємо?
Практично щоразу серйозні дощі позначаються на якості водопровідної води у Калуші: вона стає мутною і не відповідає вимогам за мікробіологічними показниками. 1 серпня постановою головного санітарного лікаря району Богдана Пеленички були закриті всі міські водозабори. Тобто, воду, яка надходила у домівки калушан, можна було використовувати тільки для побутових потреб. За словами завідувача відділу комунальної гігієни Калуської райСЕС Анатолія Коцара, проби води, відібрані на Добрівлянському водозаборі 7 і 8 серпня, вже відповідали всім вимогам щодо якості.
Перевищення норми забруднення за мікробіологічними показниками та мутністю дали всі міські водозабори. Проте, вже 6 серпня ми “відкрили” паркову насосну станцію, а 10 серпня – водонасосні станції другого підйому. Хотінський водозабір закритий досі. Там – найгірша ситуація щодо якості води. Скажімо, якщо після злив на початку серпня за мутністю на другому підйомі показники перевищували норму усередньому у 10 разів, то на Хотінському – більше, ніж у 30 разів.
Дощі останнього тижня суттєво на якості води не позначилися. За словами Анатолія Коцара, Калуська райСЕС постійно моніторить водопровідну воду і поки що зауважень немає. Проте, калушанам радять і самим слідкувати за якістю води у крані. При підозрах – відстоювати та кип’ятити.
Між тим, радикального рішення проблеми щодо якості води міська влада не придумала досі. На думку Анатолія Коцара, міська влада нібито вже планували нове місце для розташування міських водозаборів – з урахуванням усіх ризиків. Проте, ціна питання – занадто велика.
Комунальники проте твердять, що про нові водозабори нині не йдеться. Максимум – це поліпшення якості води за рахунок кредиту Світового банку. За словами Василя Козика, проект включає не тільки заміну насосного обладнання на менш енерговитратне, але і, зокрема, встановлення нової системи очистки води та перехід від хлорування води до використання гіпохлориду натрію. На перспективу розробляють план заходів у разі, якщо розсоли із Домбровського кар’єру потраплять у річку, адже міські водозабори розташовані на рівні кар’єру. Проте, про стратегію поки що не йдеться.
