— Музей регулярно відвідує багато років і без примусу начальник організаційно-правового відділу міської ради Наталія Табачук. Так само нас не забуває і заступник міського голови Оксана Табачук. Вони — справжні друзі музеїв Калуша, і — не тільки краєзнавчого. Вони добре орієнтуються у місцевій історії, люблять Калуш, діляться інформацією, а це — рідкість. Ніколи не залишали нас у скрутних ситуаціях працівники рідного управління культури. Виживаємо, як можемо. Гарна співпраця є з соціальними службами і управлінням у справах сім’ї , молоді і спорту. Вони теж ходять, робимо спільні акції. Розпочалося ефективне робоче спілкування і з управлінням освіти. Цього року розпочато спільний проект із Калуським деканатом УГКЦ, з нагоди 100-річчя Церкви Св. Михаїла, яке відзначатимуть наступного року. А вже про реальну волонтерську працю, у тому числі — і фізичну, секретаря міської ради Олександра Челядина — гріх забути. Водночас, мене розчаровує індиферентне ставлення більшості депутатського корпусу міста до відвідування музеїв. Обранці! Просто прийдіть, приведіть своїх дітей, дружин, родичів, знайомих. Нехай перший раз вам буде незвично, а, може, соромно за стан музеїв. Але не будьте байдужими. А потім вам ще і сподобається. У неділю вхід безкоштовний! — закликала директор музейно-виставкового центру Уляна Паньо.
Зрештою, мрія кожного музейника чи галериста — пристосоване приміщення, цінні експонати і працівники, яких, до речі, нині у музейно-виставковому комплексі — 4,5 посадових ставки. Великі надії з поліпшення побуту закладають на запланований найближчим часом ремонт приміщення арт-галереї.
— Бачу цей центр із трьох основних складових: експозиції, фондові приміщення з належною охороною, температурними і світловими режимами, вологістю, і штат працівників, де наукові співробітники займаються дослідженнями, фондовики — фондами, де є людина, яка відповідає за збереження фондів, де є грамотний дизайнер експозицій. Також бачу у цьому “світлому майбутньому” віртуальний варіант експозиції, комп’ютерні реконструкції будівель і різних періодів розвитку міста, величезний сакральний відділ, реставраційний відділ, видавничий відділ. І кулінарний розділ експозиції. І ще — бачу громаду, якій зовсім не байдуже, які у неї у місті музеї, який стан розвитку, динаміка, що цінного можуть дати ці заклади місту, чому на них витрачаються бюджетні гроші, — поділилася Уляна Паньо.
Ще одна мрія музейників — приміщення колишньої друкарні. Наразі для нього активно шукають покупця. Хоча, приміщення, зведене, ймовірно, наприкінці ХІХ століття, може зацікавити відвідувачів музею хоча б своєю історією. Адже будинок належав тоді відомому у Калуші підприємцю Михайлові Коломийцю. Там до 20-х років минулого століття він доволі успішно провадив розважальний бізнес. У приміщенні розташовувалися ресторан, готель і казино. Проте, наприкінці 1920-х років він спродав майно і виїхав до США.
Структура будинку повністю відповідає потребам краєзнавчого музею, школи мистецтв, мистецького центру та громадських структур, які б займалися “довколамузейними” та мистецькими проблемами міста. Проте, поки що про нього — можна тільки мріяти, залагоджуючи проблеми вже існуючих приміщень.
Сакральний момент випікання пасок
