Днями відбулася позачергова сесія міської ради, на яку, окрім міських депутатів, запросили сільських голів та голів районної ради і райдержадміністрації. У порядок денний внесли питання про надання медичних послуг мешканцям району.
За словами міського голови Ігоря Насалика, впродовж 2-х років місто робило кроки, які слід розглядати у контексті наближення адміністративно-територіальної реформи. Якщо ж реформа не потрібна, то місто не має підстав надалі фінансувати безкоштовну медичну допомогу для мешканців району.
— Коли УП (партія, від якої до міської та районної рад пройшла найбільша кількість депутатів, раніше очолювана Ігорем Насаликом. — Авт.) йшла на вибори, ми говорили про 2 речі: це введення безкоштовної медицини та проведення територіально-адміністративної реформи, — наполягає Ігор Насалик. — Ми багато говорили про цю реформу, до Калуша приїжджали депутати Верховної Ради та експерти. Нещодавно у Верховній Раді був зареєстрований законопроект про проведення експерименту із адміністративно-територіальної реформи. Я зустрічався із сільськими головами і говорив: якщо, принаймні, 10% населення не погодяться на проведенням експерименту, наполягати на цьому не буде сенсу. Мене прикро вразило, коли ціла група сільських голів звернулася до обласної ради з листом проти реформи. Безкоштовна медицина була кроком до проведення адміністративно-територіальної реформи. Якщо вона не потрібна, то місто не має підстав надалі фінансувати безкоштовну медицину для мешканців району.
Міський голова пообіцяв: до 10 жовтня місто або підписує із селами договори про співпрацю, зокрема — у руслі адміністративно-територіальної реформи, або просто позбавляє мешканців сіл доступу до безкоштовної медицини.
На таку заяву негативно відреагував голова Калуської РДА Василь Петрів. Він, зокрема, зазначив, що таким чином місто робить крок до роз’єднання спільної медицини.
— Я звертаюся до вашого розуму, — апелював Василь Петрів до депутатів міської ради, — Таким рішенням ви викличете надзвичайно велику напругу серед мешканців сіл, що може призвести навіть до непередбачуваних ситуацій. Цим кроком ми погасимо будь-які наміри щодо проведення адміреформи, бо ви дієте, як старший брат: так колись Москва робила з Україною. Після цього вашого рішення наступним кроком може стати рішення районної ради про роз’єднання спільної медицини. Вам тоді доведеться повертати району 7,5 млн. гривень трансферту за останніх 3 місяці цього року, переданого до міського бюджету на утримання спільної медицини. Цей крок є надто непопулярним у час виборів і сьогодні не вигідний ні міському голові, ні районній владі, ні селам.
Проте, міський голова був непохитний: у разі, якщо точок дотику не буде досягнуто, безкоштовне медичне обслуговування мешканці сіл зможуть отримати у разі, якщо у сільських бюджетах будуть передбачені на це кошти. За інформацією головного лікаря Калуської ЦРЛ Івана Красійчука, у середньому на день на медикаменти витрачається 60-80 гривень на 1 людину. З огляду на те, що хворий перебуває на стаціонарному лікуванні 10-12 днів, для оплати ліків доведеться витрачати приблизно місячну пенсію. Для сільських бюджетів безкоштовна медицина обійдеться у додаткових 400-500 тис. гривень на рік. Звісно, що такі кошти для бюджетів сіл є проблемою.
Сільський голова с. Кропивника Михайло Барнич акцентував на тому, що замість того, щоб провокувати такий публічний скандал, очільники району та міста мали зібратися й обговорити питання проведення реформи та дійти згоди. Між тим, думкою сільських голів як місто, так і район маніпулюють почергово. Також Михайло Барнич нагадав, що свого часу, при встановленні меж, місто обманним шляхом отримало погодження від сільських голів (за винятком чотирьох. — Авт.). Таким чином до міста відійшла територія, за оренду якої кошти мали б отримувати села. Для Кропивника це — 269 га землі. Таким чином, села були б менше матеріально залежні і більше — спроможні фінансово забезпечити своїх мешканців певними умовами.
Депутат міської ради Роман Бігун (НРУ) резюмував, що міська рада жодного разу не розглядала питання адмінреформи по суті, а вже з’явився законопроект. Аналогічно — і села, яких не поставили до відома, але вже хочуть із ними щось робити.
Врешті, почавши з високої ноти, міська влада наприкінці згладила кути. У зверненні, яке прийняли депутати міської ради до сільських рад, висловлюється прохання відкликати підписи та створити спеціальну комісію з вивчення питання адмінреформи. Міський голова задекларував готовність особисто зустрічатися із мешканцями сіл та обговорювати із ними плани на експеримент. Проте, ультиматум, який за цим стоїть, почули всі.
Шантаж під мікроскопом
Загалом Ігор Насалик не приховував, що впродовж кількох років місто робило кроки до проведення адмінреформи. Почали — з об’єднання медицини. Потім села району почали отримувати з міського бюджету кошти на соціально-економічний розвиток. Упродовж 2-х років міський бюджет профінансував 28 млн. гривень на безкоштовні медикаменти для мешканців міста та району, і ще 1,5 млн. гривень – як допомогу на соціально-економічний розвиток сіл. Фактично, місто потратило більше, ніж 15 млн. гривень для того, щоб провести підготовчий процес. Між тим, це все відбувалося за одноосібним сценарієм міського голови, попри спротив частини депутатів міської ради, які вказували на недоцільність фінансування сіл бюджетним коштом міста. Аргументи “проти” дуже швидко знайшов сам Ігор Насалик у момент, коли ситуація повернулася не на його користь.
Аспект 1. Моральний
Села у цій ситуації є козирною, хоча і розмінною картою. Цього козиря потребують усі: Ігор Насалик — для підтримки реформи, районне керівництво — проти. Експеримент передбачає усунення адміністрації як інституту влади, тобто у реформі не зацікавлена й область, яка втратить ланку впливу. Лист від сільських голів виник унаслідок непорозумінь та підкилимних маніпуляцій. Сільські голови були поставлені перед фактом реєстрації законопроекту, тобто їх повідомили постфактум. Районне керівництво навело антиаргументи. Міський голова хоча і м’яко, але доступно дав зрозуміти: реформа — неминуча. Відсутність достовірної та вичерпної інформації породило настороженість перед невідомим. Міська рада справді мало залучена до цього важливого процесу, адже не можна розглядати тільки вигоду для сіл: варто подумати, що від об’єднання матиме місто.
Аспект 2. Прогнозований
Швидше за все, міський голова блефує. По-перше, рубати таким чином з плеча те, до чого йшлося 2 роки та у що вкладено стільки бюджетних коштів — не вигідно. Тим більше, що ідея із проведенням адміністративно-територіальної реформи здобула нове дихання. По-друге, накопичувати негатив напередодні виборів — не вигідно вдвічі. Бо хоча Ігор Насалик і не балотується сам, проте, ймовірно, забезпечує підтримку одного із кандидатів у народні депутати. Разом із мером, негатив підхопить й автор законопроекту. По-третє, фірма, яка поставляє медикаменти у Калуську ЦРЛ, належить кумі міського голови. Зменшення замовлення вдвічі (саме у таких пропорціях, стверджує міська влада, фінансуються безкоштовні медикаменти для мешканців міста та району. — Авт.) не є вигідним бізнесовим кроком. Імовірно, міський голова вдався до шантажу, бо його ідея із проведенням експерименту опинилася на межі зриву. Публічні погрози — найбільш дієвий спосіб.
Аспект 3. Районний
Ультиматум став прикрою несподіванкою як для районної, так і для сільської влади. Сільські голови та районне керівництво чудово розуміють, що негатив через відсутність доступу до безкоштовної медицини підхоплять і вони. Точніше, вони — насамперед, адже Ігор Насалик ще все може обіграти так, що єдиними винуватцями цієї ситуації виявляться районні очільники, які заперечують уже існуючі суспільні блага і не дають можливості реалізувати нові. Чи не вперше у завжди компетентного голови Калуської РДА Василя Петріва забракло дієвих аргументів. Імовірно, район піде на компроміс. Принаймні, вже під час сесії міської ради голова райради Василь Дзундза апелював тим, що район не проти реформи, але — цивілізованими методами. Проте, найпевніше, зараз районні очільники думають над тим, як обіграти ситуацію із найменшими для себе втратами. Переговори обіцяють бути складними.
Аспект 4. Матеріальний
Нині виглядає на те, що єдина сфера зацікавленості міського голови це — адмінреформа. Точніше — ті кошти, які “прийдуть” для Калущини як пілотного проекту. Цифра у півмільярда гривень під експеримент — досить заманлива, але вона чомусь не була озвучена на сесії міської ради. Зараз поки що мало впевненості у тому, що лад, який пропонує експеримент, буде не гірший, ніж є нині. Адже кошти закінчаться, а чи стане від того краще? Уже за кілька років реформа територіально-адміністративного устрою може накрити країну. Може, і варто бути першими?
