ВІКНА 22 роки поруч!

У Тростянець — до бджолиної «клініки»

Василь Сеньків із села Тростянець Долинського району, що на Івано-Франківщині, спорудив великий будинок із вмонтованими вуликами. Новинку жіртома називають бджолиної «кілнікою», бо тут, лише просто...поспавши, можна позбутися багатьох навіть хронічних недуг.
Переглядів: 1828
Фото із родинного архіву Василя Сеньківа

Пасічникує чоловік  вже 31 рік. Із радістю розповідає, його дід тримав понад сто вуликів. І таке «солодке» захоплення у нього, вочевидь, передалося із молоком матері. А ще Божі комахи, як тут називають бджіл, допомогли йому позбутися багатьох хвороб. Пан Василь важко працював у Сибіру, тому додому повернувся з багатьма недугами. Тоді йому добрі люди порадили занятися пасічництвом. І корисно, і заспокоює нерви і хвороби можна успішно подолати. Так пан Василь позбувся поліартириту та хвороби Бехтєрєва, тобто запалення суглобів. Тому про користь меду, перги, маточного молочка, прополісу та інших бджолопродуктів чоловік може розповідати годинами. Але про будинок на вуликах бджоляр Сеньків і не мріяв.
— Задум спорудити таку новинку у мене виник на Київщині, — розповідає чоловік. — Я поїхав на з’їзд бджолярів. Там під керівництвом Василя Соломки збирається 500-600 однодумців, які піклуються про божих комах. Саме там я познайомився з людьми, які вже мають такі будиночки. Мої колеги-пасічники розповідали мені про користь таких, уже для України навіть не  новинок. Найбільше з проектом мені допоміг Віктор Балаш з Косівщини.
Чоловік з радістю взявся за роботу. При будівництві використовував дошку-вагонку. Зовнішня сторона із ялинових дощечок, внутрішня — із червоної вільхи. Розмір новинки три на п’ять метрів. Будиночок добре утеплений, всередині вмонтовано вулики. Там 17 молодих бджолосімей. Всередині чотири лежанки, на яких можуть спати люди. У будиночку є світло, але коли людина лягатиме на відпочинок на вулики, то освітлення, звісно, вимикатиметься. Приблизна ціна будиночка—близько 20 тисяч гривень. Але пан Сеньків суттєво зекономив, адже все спорудив своїми руками.
А користь від будиночка неабияка і лікувальний ефект неперевершений. Новинку Василь Сеньків випробував на собі та на членах своєї родини. Чотири години сну в такому будиночку заміняють повноцінний нічний восьмигодинний відпочинок.
— Лежачи на вулику людина не лише заспокоюється, а й отримує тепло від бджіл, яке вони виділяють, — пояснює бджоляр. — Це приблизно 35 градусів. Не слід забувати й про неймовірний квітковий природний запах, із яким не зрівняються жодні парфуми. Адже під час збору нектару та закладання його у соти бджоли випаровують у повітря велику кількість фітонцидів, як моно запахів так складних квіткових сполук, які насичують кров фітовітамінами і стимулюють роботу серця людини.
Окрім того, повітря вулика насичене біологічно активними речовинами прополісу, який має антимікробні властивості. Це звичайний природний антисептик, який вибірково діє на мікроорганізми, що знаходяться всередині людини. Шкідливі він нейтралізує, а корисні — зберігає, а також сприяє нормалізації обміну речовин. Та й запах вулика — природна аромотерапія, що принагідно всі хвороби дихальних шляхів  та астму лікує.  А мікровібрація крилець і легке гудіння допомагає збалансувати і налаштувати на самовідновлення роботи всіх органів. Так судини стають гнучкими, стимулюється робота нирок, очищується сечо-статева система, зникають болі в спині, м’язах і суглобах. Усе це відбувається за рахунок біофізичного зв’язку з природою. Та й у тих, хто полежав на вуликах, збільшується після цього працездатність, з’являється відчуття легкості та бадьорості.
На  наступний  рік у пана Сеньківа великі плани. Чоловік хоче допомагати людям, пропонуючи їм сон у будиночку  з вуликами. Каже, що ще й розповідатиме про свій досвід лікування поліартириту та хвороби Бехтєрєва. «Я вдячний Богові за своїх бджілок,—з усмішкою мовить пасічник. — Тому хочу ще й іншим допомогти». Окрім того, перебувати для оздоровлення можна не лише в бджолиних будиночках. Сама атмосфера пасіки також позитивно впливає на людей, заспокоює. Там дуже позитивна енергетика.