Найбільш вразив оберіг Кадобнянської сільської ради, який виготовив 71-річний місцевий мешканець Михайло Іванович Паньків. Оберіг символізував символи села: Хресну дорогу, яка тягнеться лісом упродовж 2-х кілометрів; цілюще джерело, яке б’є у лісі, та капличку Матері Божої, яка також побудована у лісі. На думку кадобнянців, саме вона допомогла їм повернутися через роки у майже повністю знищене село.
— Мешканці Кадобної 1950 року були повністю вивезені радянською владою на Схід у Миколаївську область, — пригадує Михайло Паньків. — Влада думала, що якщо вивезе все село, то не буде кому допомагати повстанцям, які були у місцевому лісі, і ті помруть від голоду. Людей, крім того, обманули: мовляв, їдьте, а все ваше майно за вами привеземо. Ми поїхали на схід, а наше майно — на захід.
Родина Паньківих повернулася у рідне село тільки 1965 року. Хату довелося відбудовувати.
Саме з ініціативи Михайла Паньківа у Кадобнянському лісі збудована Хресна дорога протяжністю 2 км. Її, а ще капличку і лісову криницю відтворив в оберезі Кадобни народний умілець. Для цього використав пінопласт, дзеркала, биті новорічні іграшки, свічки, мох, калину, льон і навіть… гриби і насос, щоб воду на оберезі у міні-криничці качав.
ДО ТЕМИ:
На Дні Калуського району нагороду Почесного громадянина вручать родині Степана Бандери
Влада Калуша написала законопроект про об’єднання з Калуським районом. На черзі — рішення ВРУ
