загрузка...


Дякуйте вчителям

Дата публікації: 2019.11.03 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

Усі, хто зустрінеться вам на короткому чи довгому (залежно від швидкості мозку) життєвому шляху, є вашими вчителями. Ця аксіома відома людству, принаймні, вже протягом десяти тисячоліть. Суперечки про авторство вислову тривають й подосі.

Нашими першими та головними вчителями є батьки чи бабусі, поки тато з мамою працюють. Моя бабуня Маланка Харитонівна Михайлюк (онука найвпливовішого в Білокуракінському районі теперішньої Луганщини  куркуля Марка Михайлюка) мені, чотирирічному шпентику, пояснювала, що гратись з онуками К. (це було в м. Золоте) не треба. Бо він - колишній поліцай, прислужував німецьким окупантам. Товаришувати з онуками А. було заборонено, позаяк всі вони є katsapamy. В м. Золотому — 1 (селище Карбоніт) зразка 1964 року росіян називали цим словом. Хрущовська відлига у мене асоціюється саме із зазначеним попередженням. Пишу для В. Зеленського, котрий полюбляє спілкуватись в Золотому з росіянками – громадянками РФ, привезеними для нього з окупованого Луганська. Мо’ зустрінемось в Золотому, адже «кожен з нас – президент»?

За два роки наша родина «вернула домів», себто з моєї матьківщизни (південної Слобожанщини) переїхала до Батьківщини — Галичини. В Калуші траплялись різні викладачі предмету «життя». Проте, найбільш запам’ятались шкільні вчителі, які стосовно мене виявляли негативну суб’єктивність. За дивним збігом обставин трійка «лицарів крейди» презентувала білоруський, єврейський та російський етноси. Тому я протягом життя пильнував, аби мій дитячий досвід не вплинув на об’єктивне ставлення до представників означених націй. З іншими научителями (калуськими українцями, поляками, татарами) у мене складались товариські стосунки.

Мій атестат про закінчення в 1976 році Калуської СШ № 2 свідчить лише про три четвірки з 19-ти оцінок (усі інші є п’ятірками): з  креслення, фізики та російської мови. Нині я дякую відповідним вчителям — Леоніду Анатолійовичу, Еммі Валентинівні, Катерині Іванівні за кинуті мені виклики, що змінили мою долю.

Щоб довести, що я знаю фізику на «5», я був змушений вступити до заочної фізматшколи при Львівському університеті ім. І. Франка, успішно закінчити її, перемогти на міській шкільній олімпіаді… Але пані Емма зробила все від неї залежне, щоб в моєму атестаті стояла лише четвірка з фізики.

Після випускного вечора у мене не залишилось вибору. Щоб поважати себе та довести вчителям їхні помилки, я повинен був вступити в технічний вищий навчальний заклад з російською мовою викладання. Мрію про юридичну освіту довелось відкласти на два десятиріччя ))) У вересні 1976 року я був посвячений в студенти Миколаївського кораблебудівного інституту. В СРСР існувало тільки два таких технічних університети: в Ленінграді та Миколаєві. До слова, серед калушан я виявився лише другим студентом всесвітньо відомої академії корабелів.

Леонід Анатолійович вважав, що я тямлю в кресленнях лише на шкільну четвірку. В МКІ я з допомогою кольорової туші та рейсфедера виготовлював креслення корпусів суден довжиною 7-10 метрів, котрі в тубусі можна було переносити лише в скрученому вигляді. Після закінчення інституту довелось очолювати комплексну розмітку доізоляційного насичення корпусів важких авіаносних крейсерів. Відтоді не існує креслення, котре я не можу «прочитати», даруйте за спровоковану нескромність.

Катерина Іванівна була переконана, що я не володію російською (звісно, чужою для мене) мовою «на 5». Довелось у 80-90 роках минулого сторіччя писати російською мовою, публікуватись в українських та російських ЗМІ, отримувати  гонорари, в десятки разів більші за місячну зарплатню шкільної вчительки. Навіть зараз до мене звертаються з проханнями редагувати тексти, написані московською мовою, як до російського філолога)))

Прізвища трьох шкільних вчителів, які кинули мені виклик і….програли (чи перемогли), не називаю. Їх вже немає серед живих, а діти та онуки не мають жодного стосунку до діянь «попередників».

Сьогодні висловлюю подяку калуським викладачам за науку. Самі того не бажаючи, ці дорослі навчили мене-дитину захищати власну думку за будь-яких обставин, рухатись проти течії, якщо є переконання, що течія обрала невірний напрямок.

Не забувайте дякувати вчителям.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: