Ян Чарнецький

Публікацій: 177

Чия земля?

Слухаю депутатів, які розповідають, як вони врятували Україну. Бо нарешті відкрили ринок землі, виконавши головний наказ виборців (?) Ви вважаєте усіх притомних українських громадян ідіотами? Поясню ще раз те, про що вже писав у блозі “П’ять копійок” про вільний ринок землі від президента".

Ринок землі в Україні треба запроваджувати тільки після ухвалення закону про реституцію та реального реформування судової влади. Без реституційного законодавства та НЕЗАЛЕЖНИХ СУДДІВ (котрі керуються виключно законом) відбудеться черговий злочинний перерозподіл.

Перший відбувся в 1917/1929 роках на «Великій Україні» (закінчився голодомором 1932 -1933 років) та в 1946/1958 роках – в Західній Україні (закінчився знищенням УПА).

Друга незаконна «приватизація землі» була пов’язана з так званим розпаюванням колективних сільгосппідприємств в 1995/2015 роках. Перед початком розпаюванням відбулось пограбування пенсіонерів через трасти. Відповідний указ Кучми-прем’єра в 1993 році готував його тодішній радник – Турчинов. Якщо хтось забув.

Окрім реституційного законодавства, до запровадження ринку землі потрібно вдосконалити законодавство про громадянство, яке в Україні вже давно не є «єдиним».

Ситуаційна більшість ВРУ репетує на всіх ефірах, що до 01. 01. 2024 землю в Україні (з розрахунку до 100 га на одну особу) зможуть купити виключно громадян України. А ви не чули, що в світі є країни, котрі визнають і подвійне, і потрійне громадянство?

Серед російських, польських, ізраїльських, американських, канадських, португальських громадян вже нині є щонайменше два мільйони осіб, що зберегли українські паспорти і не відмовились від українського громадянства, в якості другого. Серед теперішніх очільників України є персонажі, котрі навіть не приховують наявність у власних кишенях (та кишенях їхніх дружин) паспортів інших держав. Тобто, усім цим мільйонам громадян інших країн, котрі постійно не мешкають в Україні, дозволено купити по 100 га на кожного.

До речі, 100 га – багато чи мало. Приміром, у декотрих депутатів є по 5 дітей. Разом з дружинами, батьками та дорослими дітьми, вони можуть придбати 900 га під Києвом, для родинного гнізда. Потім в тому селі, пару десятків самотніх бабусь-власниць паїв раптово помруть, залишивши заповіти на користь новітніх земельних баронів. Маю перед очима досвід появи в Миколаївській області князьків, котрі вже нині мають в приватній власності до 900 га землі. Їх ніхто не буде розкуркулювати – закон не має ж зворотної сили )))

Тим паче новий припис забороняє концентрувати в одних руках більше 100 га землі ЛИШЕ ПРОТЯГОМ ПЕРШИХ ДВОХ РОКІВ. А далі всі українські чорноземи до 2030 року стануть власністю 10 найбагатших сімей України. Землю чекає доля прибуткових підприємств, що через «справедливу, народну приватизацію» передали у власність цих родин.

Про недороблений земельний кадастр, ділянки, в котрих вже зараз є більше, як два власники, навіть не згадую. Головне – отримати чергові кредити від МВФ, розікрасти їх та потім втекти з України. Це якщо українці колись вирішать запитати, де їхні підприємства, земля надра тощо. Чи доживемо до, як казав Тарас Шевченко, «На все приходить час розплати», не знаю.