загрузка...


Луганські щоденники—IV

Дата публікації: 2018.11.13 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

Мешканці Луганської області з довідками внутрішньо-переміщених осіб (ВПО) звертаються за безоплатною юридичною допомогою.

ВПО-шки телефонують, відвідують приймальню особисто. Робота є звичною: первинна правова допомога, вторинна, кейс/менеджмент. А ось люди – незвичайні. Тобто, вони і нині переконані: бойові дії вигідні керівництву обох країн; росіяни – братній народ; два щоденні автобусні рейси з Лисичанська до безвізової Москви – мало; війну (якої й немає) треба припинити, надавши необмежену автономію Донбасу, «каторийвсєхкорміт»); на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) живуть такі самі люди, як і в іншій частині України, їх просто хтось примушує іноді стріляти…

Звісно, я дію в межах закону. Якщо Україна в особі керівників КМУ, ПФУ «призупиняє» виплату пенсій тим, хто перебуває на ТОТ більше 60 днів, — це АНТИКОНСТИТУЦІЙНО! Пенсіонер, український громадянин має право вільно пересуватись земною кулею, включно з ТОТ України: Кримською областю, частиною Донецької та Луганської областей.  

 

Але для кращого усвідомлення того, що насправді  відбувається після 4-х років 144-х реформ, пропоную кілька прикладів.

Українська пенсіонерка В, 80 – т років, ВПО, етнічна росіянка, державну мову реально не розуміє, протягом останніх 10-ти місяців мешкає в Луганську. Бабця доглядає квартиру племінниці, що працює в Києві. Бо там – «харашо, фсьо па-рускі». На ніби контрольованій урядом України території В. не змогла вижити. Позаяк пенсії не вистачало на оплату оренди житла, ліків, продуктів. В «лнр» російська бабця – українська громадянка отримує мізерну пенсію в рублях. Проте в Луганську бодай є дальня родина, що допомагає. В Україні всі рідні В. вже померли. Плюс ТОТ – комунальні послуги є в 6-ть разів (!) дешевшими, аніж в Україні, кредитованій МВФ. За тиждень племінниця В (вона також має довідку ВПО) приїде з Києва до Луганська. Потім бабця з родичкою перейдуть лінію зіткнення в Станиці Луганській і прибудуть до мене на прийом. Я повинен чекати на них, коли зателефонують. Пенсіонерка просить: «Памагітєпрадуктамі, дєньгамі, вєрнітєпєнсію». Від січня 2018 року ПФУ призупинив перерахування пенсії бабусі на банківську картку.

Український пенсіонер С, 58 років, ВПО, етнічний росіянин, українську мову заледве розуміє отримує шахтарську пенсію – 8 тисяч грн. ПФУ 3-и місяці тому призупинив виплату пенсії  С. через помилку прикордонників. В’їзд до України з РФ /там С. разом з 85-річною мамою раз на квартал відвідують родичів/ позначили, як виїзд. Сестра С. мешкає в «лнр», у власному будинку, переїздити в Україну не бажає. Її пенсії не вистачить навіть на оренду житла, не кажучи вже про їжу, ліки, комунальні послуги тощо.

Українська пенсіонерка О, 58 років, без статусу ВПО, етнічна українка. Починає говорити російською мовою, але я не здаюсь, і вона згадує, що закінчила українську школу (на Луганщині). Обидва рідні брати О. є українськими пенсіонерами – шахтарями, мешкають на окупованій землі. Там – власні будинки, дешева «комуналка» і є робота для пенсіонерів. Цього всього вони позбавлені в Україні. В червні 2018 року  ПФУ призупинив виплату пенсій братам через перебування на ТОТ протягом більш, як 60 діб.

Звісно, якщо керуватись міжнародним правом, соціальні виплати (правова природа пенсії є іншою!)  постійним мешканцям окупованих територій повинна сплачувати держава – окупант. Але поки не існує жодного правового документу, українського чи міждержавного, який би фіксував окупацію частини Донецької, Луганської областей України «братньою» Росією. «Народні» депутати від ПР/Об, виступаючи на «українських» телеканалах та в Раді Європи, заявляють, що російських військ в Донбасі немає! Тому Україна ЗОБОВ’ЯЗАНА сплачувати пенсії українським громадянам. Навіть якщо останні ПОСТІЙНО мешкають в ЛуганДоні. ПФУ лише має право здійснювати періодичну «ідентифікацію пенсіонерів» з метою недопущення нарахувань  пенсійних коштів  на карткові рахунки вже померлих осіб.

Окуповані території Донбасу потрібно визволяти. Одначе в теперішніх поводирів України немає ані найменшого бажання це робити. Обрання ПОПа на 2-й термін обернеться втратою цих земель назавжди, як Кримського півострову.

Крим Україна не поверне вже ніколи. Треба, нарешті, почати говорити правду про колишню Кримську область. Власне, як і про Донбас.  Пізнайте правду, і вона визволить вас…

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: