Ростислав Когут

Публікацій: 4

Вартість проїзду хочуть підняти до 5-6 гривень. А є за що?

Коли перевізники тримаються нарізно один від одного, їм важче вижити.

Тема, яка починає хвилювати калушан, розкручується, як заряджена пружина. В перевізників — своя правда, і вони її відстоюють. Мінімалка виросла, пально-мастильні матеріали, шини, запчастини на фоні “середньозваженого” долара по 27.5 грн повиростали, як на дріжджах. Працювати при теперішніх цінах і затверджених тарифах стає дедалі важче і людям не подобається таке співвідношення “ціна-якість”. Нема за що купувати нові автобуси.


Але яка би патова ситуація не була, завжди є вихід. Я надіслав пропозиції на ім’я міського голови Ігоря Володимировича Матвійчука, в яких тезисно виклав те, без чого транспорт не буде функціонувати прибутково, хоч в транспортному процесі і з’явиться ще одна ланка “Центральна транспортна служба” чи “Центральна дорожньо-транспортна служба” — як не назвеш, зміст буде однаковим. Викладу на суд калушан концепції, які варто реалізувати в місті через дану службу:


— Інфраструктура громадського транспорту Калуша. Розробка, реалізація, ведення і контроль квиткової системи оплати проїзду та безконтактних проїзних документів типу “Стандарт” і “Пільговий”;


— Удосконалення організації перевезень пасажирів громадським транспортом. Диспетчеризація, контроль роботи рухомого складу на лінії, контроль роботи водіїв, підвищення якості і безпеки в громадському транспорті, конкурси на перевезення;


— Рухомий склад. Методи реалізації проекту і способи випуску кращого рухомого складу на лінії міста Калуша.;


— Пально-мастильні матеріали для громадського транспорту. Розробка моделей встановлення газо-дизельного обладнання в автобусах і використання в двигунах внутрішнього згорання суміші нафтовго дизельного пального і ефірів метилових жирних  кислот (біодизеля);


— Реклама в транспорті. Способи, місця та пристрої для трансляції і друку рекламних матеріалів, реклама на зупиночних пунктах;


— Системи оповіщення пасажирів. Адаптація громадського транспорту для людей з обмеженими можливостями.


— Зупиночні пункти. Розробка, переобладнання і будівництво зупиночних пунктів для зручності пасажирів і приємного естетичного вигляду міста;


— Пільгові категорії населення. Розробка системи монетизації пільг для проїзду в громадському транспорті для пільгових категорій населення.


— Тарифні пояси. Розробка, реалізація і ведення системи оплати за проїзд в автобусах, знижок і заохочень для пільгових та широких верств населення;


— Культура поведінки в транспорті. Популяризація громадського транспорту, переваги і вигоди від користування для калушан, способи адаптації транспортної системи для туристів. 


Вже була спроба реалізувати ідею через петицію, яка набрала тільки третину голосів, але через лінь і нігілізм петиція провалилась. Її спрямували як звернення і я отримав якусь мутну відповідь типу ”Згідно Закону України ми, можливо, колись, напевне і щось зробимо. В Калуші передбачено GPS-трекери і Ві-Фі на зупинках”. Цьоця-диспетчер вже сиділа і толку особливо не було. Диспетчер має впливати вже і зараз на водія бо тоді навіщо диспетчер взагалі там сидить? Але то нюанси.


Мене вчили організовувати роботу великих автотранспортних підприємств, які працювали ще за Союзу, але зараз ті способи роботи не діють. Їх треба переглядати і удосконалювати. Якщо за совка можна було безбожно списувати ПММ, то зараз кожен літр палива коштує і контроль за витратою має бути точний. Якщо перевізник не може організувати гуртову закупку, наприклад, дизеля від 5 тон, то чом би це не робила централізовано служба? Час не стоїть на місці і є вже різні бі-паливні системи типу газо-дизеля і тому подібне. Якщо перевізник не може встановити на автобус таку систему, яка попередньо вже дає до 35% економії, то хай це робить служба, якій буде під силу вивести нові автобуси на лінію з такими паливними системами і в змозі переобладнати наявні.


Велике АТП може працювати досить рентабельно, навіть якщо воно децентралізовано. Йдеться про службу, яка буде забезпечувати точну роботу і контроль за транспортом, витратою палива і квитковою системою проїзду. Також через гуртові закупки великих партій пального і розподілення між перевізниками можна знизити таку статтю собівартості перевезень, як ПММ.


Можна писати ще багато про плюси служби, але утворити її однозначно потрібно. Коли перевізники тримаються нарізно один від одного, їм важче вижити. Служба зможе об’єднати через квиткову систему оплати проїзду перевізників і забезпечувати високу якість перевезень при оптимальній ціні. Нам потрібно підтримати перевізників і возити калушан в якісному рухомому складі. Хоча наша влада думає зовсім по-іншому. Важливіше пропихати непропихуваний КП “Паркувальник”, бо в нас не утримується паркувальний збір.


На зміну системи потрібна політична воля і відповідне ставлення до пасажира-виборця.