загрузка...


Аналіз інтерв’ю Дениса Шмигаля: екологічні аспекти

Дата публікації: 2019.11.30 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

Вчора прочитав інтерв'ю голови ОДА, колишнього очільника БуТЕС Дениса Шмигаля і хочу прокоментувати „екологічну“ частину.

Як зазначає Денис Шмигаль в інтерв'ю виданню  "Укрінформ":

«Відповідно до цього документа (авт.: Національний План Скорочення Викидів від великих спалювальних установок), з 2023 року має розпочатися черговий етап заміни фільтрів на Бурштинській ТЕС. Нині тут працює 12 енергоблоків, на усіх встановлені електрофільтри. З них на трьох блоках уже зведені нові фільтри, і викиди тут становлять 0,3 мг на куб м.»

Згідно плану НПСВ, модернізований лише блок 10. Модернізація решти блоків запланована: 9 – ЕСФ (електрофільтр) – 2023 рік, 11 – ТФ (тканинний фільтр) – 2027 рік, 12 – ТФ – 2028 рік, 8 – ЕСФ – 2026.  А блоки 1, 2, 3, 4, 6 мають бути закриті у 2023 році, 5, 8 – у 2032 році. Тому виникає запитання, оскільки деталі мені невідомі: можливо, було випередження плану щодо встановлення очисних агрегатів? Варто нагадати, що згідно НПСВ вже з 2019 року заплановано скорочення викидів пилу, оксидів сірки та азоту — щороку на 10%. За рахунок чого можна досягти такого зниження щороку? Адже ні фільтри для пилу, ні МСДГ/НСД (мокре сіркоочищення ДГ/напівсуха десульфуризація) для SO2, ні каталізатори (селективне некаталітичне/каталітичне відновлення) для NOx не встановлюються. Чи все-таки завдяки поступовим відключенням блоків можна залишатись у рамках дозволених викидів?.. Але для чого ж тоді галас піднімати і шантажувати?

Фото: Олексій Олійник

«Відключати фільтри неможливо».

ЧИ ВИМИКАЮТЬ ФІЛЬТРИ? (із розповіді народного депутата Ігора Фріса, котрий разом з іншими 9.11.2019 відвідав ТЕС):

«Як нам розповіли працівники ТЕС, технічна можливість відключати фільтри є. Втім запевнили, що це відбувається лише в момент запуску блоку (розпалу в котлах), коли його виводять на відповідну потужність.

На станції кажуть, якщо б вони відключали фільтри, коли горить вугільна суміш і вся зола, яка є в диму, йшла крізь фільтри і потрапляла в систему димовидалення, то система пропрацювала б не більше дня. Адже абразивні частинки золи, які є в диму, просто-напросто вивели б систему з ладу».

Так виглядає, що не шкодують працівники своїх сімей і травлять їх канцерогенами. Можливо, вони не знають того, що найбільш небезпечним є саме перший чорний дим...

«з труби йде темний дим, а датчик показує, що загрози немає».

Ні, неправда. Коли зранку йде чорний дим, датчики (лише по пилу) показують перевищення норми. Звичайно, покази залежать від вітру.

«А темний дим — це зола».

Ні, темний дим вказує на присутність із золою великої кількості дрібнодисперсного вуглецю (сажі) — продукту неповного згоряння вуглеводнів. А на поверхні частинок сажі адсорбуються поліциклічні вуглеводні (найдрібніші «частинки» сажі), наприклад, бензопірен (С20Н12) — сильнодіючий канцероген та мутаген.


А ще зі збільшенням концентрації пилу у повітрі часто спостерігається підвищення радіації (вітчизняні родовища кам'яного вугілля характеризуються вмістом U-238 - 3-520 Бк/кг, Th-232 - 3-320Бк/кг, а також К-40 - 0,7-70 Бк/кг). А вугілля при надходженні на ТЕС навряд чи проходить радіаційний контроль.

«Шкоди завдає не зола, а оксиди сірки й азоту, але ці сполуки піднімаються у верхні шари атмосфери і, загалом, несуть загрозу для екології планети. Точкових впливів на людину чи населений пункт вони не спричиняють».

Зола, навіть якщо вона світла (без сажі), завдає шкоди здоров‘ю людини. Насамперед, це дрібнодисперсні частинки (пил) розміром до 2,5 мкм (PM2.5), які після накопичення в альвеолах, в дрібних лімфатичних вузлах і судинах, спричиняють розвиток легеневих захворювань. Накопичення пилу призводить до розростання сполучної тканини, що поступово веде до порушення функції легенів і серця. Сполучна тканина зморщується, утворює рубці, здавлює судини, порушуючи функцію дихання та кровообігу. Так розвивається картина легеневого фіброзу, відомого як пневмоконіоз. Зола - це неорганічний (мінеральний) залишок вугілля. Тому ці дрібні частинки містять в собі оксиди різних елементів, в тому числі і токсичного ванадію (V2O5), які ще й отруюють організм.

Пан Шмигаль (ненавмисне?) переплутав оксиди сірки SO2 + SO3 та азоту NOx з діоксидом вуглецю СО2. Саме останній нетоксичний вуглекислий газ несе загрозу для екології планети лише в загальному, як парниковий газ (пришвидшує глобальне потепління). А кислотні оксиди сірки та азоту при зустрічі в повітрі з молекулами води у вигляді водяної пари з’єднуються з нею в кислоти, які випадають на землю-матінку у вигляді «кислотних дощів», тим самим, крім шкоди здоров‘ю людей, спричиняють захворювання та вимирання флори, закислення ґрунтів, водоймищ. А ще NO2 спричиняє утворення смогу. І все це не тільки десь там далеко «в небесах», а i в радіусі 30-40 км.

«Тому ми всі стоїмо перед вибором: закривати і згортати робочі місця чи працювати так, як 54 роки досі».

Ці слова чомусь перегукуються з останнім шантажем ДТЕК... Ні, вибір тут інший. Працювати, як 54 роки досі, заборонено згідно з власним планом НПСВ і всіх можливих Директив... Тому шлях очевидний: інвестувати кошти у заміну фільтрів або зупиняти роботу блоків.

Порівнюючи фактичні концентрації забруднюючих речовин на ТЕС України та вимоги Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, в Україні викиди діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу перевищують у 10-30 разів. Але екологічний аспект мало кого цікавить. Основне – економічний. Україна «не встигла» імплементувати умови Директиви 2001/80/ЄС про обмеження викидів забруднюючих речовин у повітря, «не встигає» імплементувати і інші Директиви. Не встигли виконати умови –— запровадили свої власні, які також, скоріш за все, не встигнуть. Але ж правильні рухи показати треба. І треба ще встигнути зібрати вершки, поки Європа краник не прикрила. А люди — то таке... Може годі вже дивитись на власні екологічні проблеми лише як на інструмент тиску Заходу?

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: