Ігор Ткач

Публікацій: 68

Короткі відповіді на ще коротші питання (майже репортаж)

Подякувавши правоохоронцю за надану цінну секретну інформацію про режим роботи усіх працівників адміністрації, ми, все ж, ризикнули ще кілька разів повторити своє питання. Врешті-решт, пред’явлені посвідчення і проказані пошепки прадавні мольфарські нашіптування на погони співробітників, чудодійно подіяли.

Короткі відповіді на ще коротші питання (майже репортаж)

Взагалі, дуже ціную тих людей, котрі вміють формулювати питання. А ще більше тих, котрі на поставлені питання вміють формулювати точні та повні відповіді. Українська влада демонструє свою толерантність (чи то насправді, чи на папері – інше питання) і може подивувати. Чи так уже хочеться файно виглядати перед міжнародною спільнотою (а від цього залежать іноземні кредити і робота дипломатичного корпусу) чи то вже дійсно, жити краще стало вже сьогодні? У всякому разі, державна влада декларує, що вона без проблем може жити як амеба (мається на увазі бути демократичною та прозорою), Уряд з того приводу прийняв Постанову № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 03 листопада 2010 року і про всякі інші блага....

Щирий такий крок уряду є чи ні – роздуми філософські, все ж, вирішили скористатися можливістю, підготували пакет документів і поїхали до області здавати папери. Правда, в поспіху збиралися і не уточнили в котрий саме кабінет прямуємо. Тому, на прохідній вирішили спитати охоронця, котрий і випромінював ту енергетику, що можна описати як «стальова воля» і певно точно нам допоможе. На наше запитання «на котрому поверсі знаходиться управління внутрішньої політики держадміністрації?» нам ствердно відповіли «ми вже не працюємо!». Тут ми не уточнили хто саме вже не працює: український народ, охорона адміністративної будівлі чи потрібні нам в цей момент держслужбовці… так як справа мала місце в 16 годин 04 хвилини, то ми мали ще цілих 11 хвилин для того, щоб зареєструвати пакет документів (в скорочені робочі дні чиновники працюють на годину менше – до 16 годин 15 хвилин), ну і нас там чекають зрештою. На повторне наше питання того самого змісту нам переконливо повідомили, що робочий день закінчився. Будівлю й справді покидали цілі косяки службовців, - видно й правда, що мала зарплата аж ніяк не мотивує цих людей до благородної праці служити своїм громадянам... ну хоча б до самого кінця зміни.

Подякувавши правоохоронцю за надану цінну секретну інформацію про режим роботи усіх працівників адміністрації, ми, все ж, ризикнули ще кілька разів повторити своє питання. Врешті-решт, пред’явлені посвідчення і проказані пошепки прадавні мольфарські нашіптування на погони співробітників, чудодійно подіяли. Виявляється, громадянину без «ксіви» було б досить складно отримати відповідь на своє питання, бо охоронці владного храму, певно, щойно з битви екстрасенсів повернулись. Ви ще не встигли ввічливо поставити просте питання, а тут отримуєте по-відьомськи загадкову відповідь на питання, котрого ви точно не ставили.

Документи зареєстрували вчасно і спокійно. Приємне спілкування із співробітницею управління змило гіркий присмак інтелектуального штурму охорони. До честі згаданого держслужбовця, вона в 16 годин 15 хвилин продовжувала працювати, а раптом хтось припізниться.

На виході, побажавши усього доброго охороні, котра точно була присутня, але чи вона працювала – невідомо, ми покинули обласну філію храму Юпітера… Отже, третього лютого відбудуться установчі збори Громадської ради при облдержадміністрації.

Цікаво інше – чи буде українська влада давати відповіді на поставлені їй питання. Чи може просто, по-доброму наївно, але впевнено шептатиме «сорі, Майкл, – ми вже не працюємо».