загрузка...


Три горішки для Зеленського

Дата публікації: 2019.12.31 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

Цей рік шостий президент України зустрічатиме у незвичному для себе стані. Традиційно на новорічні свята він був завантажений роботою як актор та художній керівник «95 кварталу». Наразі має трохи часу, аби перепочити та подумати.

Викликів перед Україною та її президентом (члени команди Зеленського так люблять присягатися у відданості, що часом складається враження, що ми повернулися до часів абсолютної монархії) багато. Зверну увагу на головні з них — своєрідні «три горішки для Зеленського», об’єднані гібридно в єдине гроно. Питання розвитку економіки свідомо залишаю за дужками, оскільки формально вони не належать до сфери повноважень президента.

Відновлення територіальної цілісності. Два обміни полоненими з Росією (у грудневому вона технічно залишилася за лаштунками, що швидко зауважили західні медіа) показав, що кремлівська команда впевнено керує діями ЗеКоманди, натискаючи на потрібні клавіші. Нічого дивного: Путін має не лише цинічний підхід, який спирається на ядерний арсенал, розміри країни та золотовалютні резерви, а команда Зеленського (у даному випадку — його особистий дипломат Андрій Єрмак) хіба що намагається наповнити предметним змістом ідею Зеленського «зійтися посередині». Як це зробити у відносинах з країною, яка століттями живе за правилом «Спочатку будемо їсти твоє, а потім — кожен своє», — невідомо.

Фото: EPA-EFE

Так само невідомо, на які поступки може піти шостий президент, аби Путін погодився на чергову зустріч у Нормандському форматі? Усіх медійно та політично значущих для Росії ув’язнених Україна ВЖЕ їй повернула. Далі залишається лише арештовувати та видавати РФ тих, хто протидіяв гібридному наступу. У крайньому випадку — ув’язнювати їх в Україні. Чи готова до цього ЗеКоманда? Скоро ми це побачимо. Мало надій побачити стратегію реінтеграції від Сергія Сивохи та Максима Ткаченка. Але почекаємо.

Нарощування обороноздатності. Це питання нікуди не зникло з порядку денного розвитку України, і  його реалізація видається непростою. З одного боку, процес зміцнення Збройних Сил триває не перший рік, його наслідки добре помітні, а військові користуються повагою і довірою з боку громадян. З іншого — президент як Верховний Головнокомандувач не балує надмірною увагою захисників держави. Можливо, відчуваючи певні ревнощі. До речі, танго біля червоних ліній, яке продовжує танцювати ЗеКоманда, не дуже добре сприймається в армійському середовищі. Тому самими рекордними показниками витрат на обороноздатність не обійтися — доведеться змінювати ставлення.

Збереження рейтингу. Тема — важлива для всіх політиків. Хоча Зеленський, на перший погляд, має пару років на її ігнорування. У всякому разі осіннє падіння рейтингу на 20% не зсунуло його з позицій найбільш популярного політика в Україні. Тріумф на президентських і парламентських виборах дозволяє шостому президенту діяти, особливо не озираючись на політичний ландшафт, хіба що небайдужі громадяни регулярно протестують на Майдані. Але чому тоді чутки про відставку прем’єра Олексія Гончарука та зміну складу уряду стають усе більш упевненими в політичних та експертних колах? Та й показники бюджету-2019 не виглядають оптимістичними наприкінці року.

Президент залишається вісником хороших новин, які розганяє новий «мовник» — Офіс Президента України, перекладаючи відповідальність за донесення поганих на інших членів команди. Але так буде не завжди. Медовий місяць Зеленського з суспільством завершився, але викликів перед Україною менше не стало. Тому сумно в 2020 році не буде, схоже, нікому.  

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: