22 серпня на, нарешті черговій, 16-тій сесії Калуської міської ради розглядалося питання про уточнення бюджету. Така процедура для нашої міської ради є стандартною та звичною ще з часу 5-го «не самого демократичного» скликання, тому й уваги до себе не повинна б була привертати. Проте…
Перш за все хотілося написати про медицину, та поміркувавши ЯЯ вирішила про те написати окремим блогом … надто багато є що про ту нашу безкоштовну медицину написати, ба навіть розцінки на послуги лікарів у ЦРЛ лише перелічити… Тому сьогодні пишу про вуличне освітлення …
Оскільки ця тема набула бурхливого обговорення на засіданні сесії міської ради, і не безпідставно, адже йшлося про фінансування з бюджетних коштів вуличного освітлення в селах Калуського району. Пишуть, http://vikna.if.ua/news/category/gover/2011/09/02/6067/view, що навіть депутати виступили з спротивом та цікавою була теза міського голови: «Таке враження, що ми — не українці. Калуш — окремо, район — окремо, Івано-Франківська — область окремо. Скажіть, які у нас зв’язки: місто і район? Це — одна і та сама територія. — Якщо люди ходять, а світла там немає, то давайте прийдемо їм на допомогу». З цього стає очевидним, що далекозорість пана Насалика певним чином позначається на його рішеннях. Адже, якби він ходив вулицями, котрими калушани ходять, то б добре знав, що у місті є цілі райони, у яких немає освітлення, і дивитися хоч на крок попереду немає ніякої змоги. В тих районах Калуша почуваєш себе повністю сліпим. Тому стає питання, чи знають депутати, що обранні по округах, в яких із них відсутнє вуличне освітлення – адже рішення про виділення коштів Калуському району було таки схвалено.
Депутатам міської ради, що голосували «ЗА» таке рішення рекомендую відвідали ДВОРИ вулиць Українська, Каракая, Сівецька (де ще до недавна й око вибрати собі можна було нічогісінько не помітивши, щоправда нині там на стовпах є аж дві лампи, що освітлюють найтемнішу ділянку шляху) двори цих вулиць практично неосвітлені. Звернути з головної вулиці на Богдана Хмельницького, Хіміків – де немає ламп навіть на під’їздами.
Привертає увагу збільшення видатків на медикаменти та масивні вливання у медицину в той час, як нею курує й заступник не заступник, а так … «прокладка». За «дивним» збігом обставин й про обіцяні міським головою суди проти закидів опублікованих в «Західному Віснику» нічогісінько не чути. Та мушу відзначити, що за моїми даними в аптеках міста й справді чи не всі ін’єкційні препарати «стоять мертвим грузом», тому й заперечувати забезпеченість ЦРЛ ліками не стану. Однак мені також відомо й про негативні наслідки «лікування» (перепрошую та без лапок про таке не напишеш) у стаціонарі на вул.. Каракая. За два тижні проведених в тім стаціонарі пацієнту не призначили виконати стандартних діагностичних процедур, що призначають при підозрі на такий діагноз. Проте старанно годували жменями пігулок. Після виписки той пацієнт мусів їхати до Львова, щоб нарешті його обстежили та призначили належне лікування. Як виявилося у хворої була язва шлунка, при якій пити пігулки взагалі протипоказано. 
Такі собі «успіхи» об’єднаної медицини, що відбиваються на жителях району не найкращим чином.
Та про загальну картину тут говорити стане можна лише наприкінці року. Бо, як відомо, постачанням медикаментозних препаратів в Калуш займаються лічені фармацевтичні фірми, в яких дуже проста система, за якою одним географічним районом займається одна людина, до якої є прямий номер телефону. Тож варто таки буде вмовити, цих кількох людей, підбити баланс для визначення зменшення товарообігу в Калуських аптеках за останній рік й порівняти суму різниці з видатками на медикаментозне забезпечення з бюджету міста. 
Насправді, це надто просто, щоб не зробити. Лише тоді, певне, й стане можливо говорити наскільки «дорогі» пану Насалику його друзі на керівних посадах в галузі охорони здоров’я…
Цікаво, що Ігор Степанович навіть не наводить аргументів доцільності призначення Турчина в.о. заступником, а його коментарі щодо резонності цього призначення вкрай зубожілі. Й дивним є навіть не зубожілість цього призначення й коментарів до нього. А те, що пан Насалик, як такий що презентує себе досвідченим політиком не розуміє, що в разі незадоволенням роботою Турчина обурені будуть не Турчином, (адже, що чекати від посадовця з наразі відкритою кримінальною справою по розтраті бюджетних коштів на попередньому місті роботи?), а тим, хто призначив його керівником медицини. 
Таким чином зробивши посаду свого заступника з питань охорони здоров’я найскандальнішою, що постійно привертає до себе увагу громадськості.
До речі, на якому етапі становлення сучасне відділення гемодіалізу з дванадцятьма штучними нирками та співпраця із фірмою Gambro, а також створення кардіологічного центру на який з держбюджету було виділено 25 млн. гривень у рамках 45 млн. субвенції на закупівлю медичного обладнання і яка доля тих 20 млн. на що їх витрачають??? А то наша влада все про ремонти приміщень та ремонти приміщень фінансованих з міського бюджету… 
Та як відзначено у пресі збільшення видатків на медикаментозне забезпечення у депутатів жодного питання не викликало. Тому й ЯЯ наразі закінчила.
P. S. Шановні читачі цього блогу, у Калуші проживає дитина, котрій терміново потрібна наша увага та допомога – Олежик Радьо мужньо бореться з раком крові. Та лікування гострого лімфобластного лейкозу матеріально непосильне для його родини, як і для будь кого з нас. Тому прошу, хто в скільки оцінює мої «творіння» стільки й перекажіть на рахунок:
ПАТ Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
МФО 305299
ЄДРПОУ 14360570
Номер рахунку: 4405 8850 1841 5700
Отримувач: Радьо Оксана Василівна
Цей збір коштів є абсолютно прозорим, про надходження свого переказу Ви зможете дізнатися на Вільному форумі міста Калуш http://forum.kalush.info/index.php?PHPSESSID=1261b7de02e7d902b37580a77aadb50c&topic=6307.0 де ,щоденно висвітлюється кожне грошове надходження на користь лікування шестирічного Олежика. Без нашої допомоги ця дитина не підніметься.