Мене постійно дратувала вимушеність вислуховувати дурню, котру верзуть посадовці, як звертаєшся до них по тому чи іншому питанню. І ЯЯ, здавалося б, знайшла геніальне рішення – приходити до них із диктофоном, демонструючи його наявність та те, що наша розмова записується. Не допомогло.
Скільки разів вже піднімалося питання щодо онкохворих дітей міста перед нашою місцевою владою вже й не злічити. ЯЯ писала питання у ЧАТ-конференції з заступником міського голови Табачук Оксані Титівні http://vikna.if.ua/chat/6281 , коментувала її відповіді та надавала власні пропозиції у блозі http://vikna.if.ua/blog/avtor/7/6357/view , зверталися до мера, допоки він бував на форумі http://forum.kalush.info/index.php?PHPSESSID=4mh6gmb0tvvk0tpva4tuovkdt4&topic=6463.360 . Почала ще восени минулого року, а сьогодні вже червень… І знову біда потребуюча невідкладної допомоги.
З часу підняття даного питання у бюджеті міста були заплановані кошти для допомоги важкохворим та пан Насалик звітував навіть було, що, цитую: Центр соціальних служб для молоді разом з «Добродією» напрацювали на різних мовах тексти звернень про допомогу онкохворим дітям до міжнародних благодійних організацій, сформували їх банк з відповідними адресами та реквізитами. Тому батьки хворих дітей можуть звертатися до цих служб і там їм нададуть повну і вичерпну інформацію, необхідну допомогу. Контактний телефон 2-28-85. http://forum.kalush.info/index.php?PHPSESSID=4mh6gmb0tvvk0tpva4tuovkdt4&topic=6463.400
Отож, ЯЯ й звернулася за – перш за все – цим, наданим мером номером телефону й коротко пояснила ситуацію в якій нині перебуває Вікторія Вавринюк. Мені відповіли, що вони співпрацюють із фондом «Іскра», який надає адресні допомоги родинам Калуша відшуковуючи благодійників у Бельгії. Та … невиразну відповідь про напрацьовані зв’язки із міжнародними благодійними фондами, які надають ГРАНТИ. Не вдовольнившись такою відповіддю, ЯЯ вирішила звернутися безпосередньо до посадовця, у коло обов’язків котрого входить й забезпечення взаємодії з благодійними фондами, заступника міського голови пані Табачук.
Оксана Титівна люб’язно запропонувала допомогу у зверненні до депутатів обласної ради з проханням виділити гроші з їх депутатських коштів, надала список переліку документів, котрі потрібно надати для одержання такої допомоги. А от щодо благодійних фондів та співпраці з ними – то тут питання стало…
Разом із жіночкою, котра надійшла до кабінету мені почали розповідати про епопею роботи над насаликівською вказівкою утворити фонд допомоги онкохворим дітям Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно з комунальним закладом «Добродія Калуська». Нагадаю, що згідно із законодавством комунальними закладами так само як і будь якими іншими організаціями, що фінансуються з бюджетних коштів жоден благодійний фонд утворений бути не може. Далі ця жіночка (вибачайте, що так пишу, але вона не представилася) заявила, що вони напрацювали: «Є адреса, але ця адреса для проектів на одержання грантів». З цього місця вже будь якій пересічній людині стає зрозумілим, що про лікування чи операції онкохворим не ведеться. Бо як ніхто собі й уявити не спроможеться, що можливе існування конкурсу проектів онкологічних діагнозів на одержання гранту на його лікування. Більше того, мені в котре демонстрували нерозуміння принципу роботи благодійних фондів та незнання умов за яких вони розглядають питання про фінансування.
У результаті, мені не надали жодного контакту, тобто адреси чи реквізитів благодійних фондів, жодної інформації щодо їх роботи та вимог до переліку документів, котрі необхідно їм надати. А єдиний фонд, про який згадували за назвою, це той самий львівський фонд соціального захисту «Іскра», котрий, як ЯЯ вже встигла з’ясувати ще до приходу на прийом – займається підтримкою родин в котрих виховуються діти інваліди.
Мене переповнювали емоції, бо з’ясоване зовсім не відповідало моїм очікуванням. Адже як продемонстрували ці посадовці, вони абсолютно нічого не зробили у напрямку організації допомоги онкохворим дітям Калуша зі сторони благодійних фондів, а лише ЯЯ піднімаю це питання вже майже рік. Представники нашої влади для того щоб нічого не робити знайшли собі ідеальний вихід – запланувати гроші у бюджеті міста й роздають їх по крихті усім нужденним. Але ж таке майже не відзначається вирішенню проблеми. ЯЯ розумію, що фінансування лікування онкологічних захворювань населення повинно би відбуватися з державного і аж ніяк не з місцевого бюджетів. Проте за нинішніх умов – самі знаєте…, а наші обставини – чисельність розповсюдження захворювання цього типу – не залишають нам виходу. Саме тому є крайня необхідність залучати кошти зовні.
Та для наших представників міської влади: крісло протирається – зарплата капає.