Мирослав Кошик

Публікацій: 50

Свято вишиванок чи таки Господнє Вознесіння?

Кон’юнктура, совок, популізм — ось що це, а ще — абсолютна непрофесійність та загравання з символами України.

Нарешті, завершився «день вишиванок», слава Господу, тим більше, що це був день Його Вознесіння. Скільки з нас згадали про це релігійне свято? 10%? Я радий, що так багато людей цими днями одягає вишиванку, але не тішить намагання людей коментувати вишиванку.

В коментах панує містика та езотерика: український генний код, сакральний символізм і т. д. Це мені разюче нагадує кацапські «духовниє скрєпи». Вибачте, як когось образив, але парад вишиванок десь на вулиці Леніна в якомусь Краснопетровську разюче нагадує парад георгієвських стрічок «пабєди» десь в Тамбові, на тій же вулиці Леніна!

Я бачив уже, напевно, все, пов’язане з вишиванками: довгоногу красуню з голою спиною в вишитій міні-спідниці; собачок у вишиванках; реклами трусів-вишиванок в інтернеті. Це, мабуть, теж добре. Але для кого? Можливо, для тих, хто вбрався у національну сорочку нині на засідання Верховної Ради? Може, і так: жалюгідне видовище — бачити парламентарів, які кучкуються для загального фото, щоб задекларувати свою любов до Вітчизни. Ну, вбийте мене, але я жодного разу не бачив сенатора чи конгресмена в Конгресі США в ковбойському капелюсі і в джинсах. Видно, ті янкі не знають, що таке патріотизм.

Усім тим, хто нині ходив по Верховній Раді у вишиванках, хочу поставити одне запитання: а ви маєте родинні, не публічні, а саме родинні фото вас та членів ваших сімей у вишиванках, датовані, скажімо, 5 років тому, 10, 20, 30? Кон’юнктура, совок, популізм — ось що це, а ще — абсолютна непрофесійність та загравання з символами України.

Чи не ви, шановні, провалили законопроект про те, щоб усі держслужбовці знали та розмовляли українською мовою? Ви, саме ви. І тому вишиванка на ваших брудних торсах виглядає, як косоворотка рязанських партійців.

Совєти завжди прагнули одного — довести ілюзорність України, як держави та існування її нації, як окремої етнічної одиниці. Вони знали, що Україна — справжня, покрита славою тисячолітньої війни проти Орди, є загрозою самого існування Московії. Саме тому й боялись будь-яких проявів націоналізму, вважаючи його гіршим за нацизм — ще б пак, адже справжніми нацистами були саме вони. Вони крали, оббріхували, принижували. Але, оскільки Правда посрамляє Диявола, то успіхи їхні були мінімальними.

Саме тому вишиванка завжди була символом боротьби і протидії новій Орді. Саме тому воїни УПА ішли в бій у вишиванках. Йшли в бій і таки перемогли, бо їхня боротьба і жертва привели до відновлення незалежності і нової війни проти Орди.

УПА не святкувала «день вишиванок» — вона в них, вишитих мамою, сестрою, жінкою, коханою, помирала за нашу свободу, а собака чи депутат-актор (проплачений господарями для пудрення мізків посполитих на ток-шоу) у вишиванці виглядає, як якась наруга над традицією.

Нині Вознесіння, нині Ісус Христос заклав церкву і довів правду смерті за рід людський. Це свято, це надія. І востаннє цього року ми кажемо «Христос Воскрес!».