У новому списку, зокрема, кілька портів (Скадовський морський порт, Морський торговельний порт “Усть-Дунайськ”), науково-дослідні інститути (Інститут титану, Харківський НДІ технології машинобудування і інші), заводи (Львівський ювелірний завод, харківська “Трансзв’язок” , мелітопольський “Гідромаш” та інше). Найбільше об’єктів в новий список під приватизацію передали міністерства економіки, енергетики та інфраструктури.
У переліку кілька регіональних заводів, зокрема, харківські “Трансзв’язок” і електромеханічний завод, мелітопольський “Гідромаш”, дніпровський “Промспецзв’язок”, портова інфраструктура (Скадовський порт, Усть-Дунайськ, Чорноморсько -Азовское виробничо експлуатаційне управління морських шляхів), торф’яні підприємства ( “Житомирторф”, “Київторф”, “СУМИТОРФ”, “Чернігівторф” та ін.).
Плани по великій приватизації у держави теж наполеонівські. Так, не виключали продаж “Укрспирту”, “Центренерго”, “Укрпошти”, Одеського припортового заводу та інших стратегічних підприємств. Втім, у списку на найближчу приватизацію поки тільки п’ять об’єктів - “Центренерго” (його ціна стартує з 6 млрд гривень), ОПЗ, Об’єднана гірничо-хімічна компанія, “Електроважмаш”, шахтоуправління “Краснолиманська”. До речі, по посиланню https://www.capital.ua/ru/news/135340-iz-pod-nosa-u-kolomoyskogo-uvodyat-strategicheskie-aktivy-elektrotyazhmasha ви дізнаєтесь про плани команди Зеленського «розпиляти» на користь Ріната Ахметова флагман вітчизняного важкого машинобудування завод «Електроважмаш»
Аналітик інституту Grouford Олексій Кущ вважає, що іноземні інвестори, яких так чекають у команді Зе, навряд чи будуть брати участь в приватизації.
“Попит з боку іноземних інвесторів визначається сумою прямих іноземних інвестицій, які заходять в Україну. Зараз це - близько 2 млрд доларів на рік. Але половина цієї суми - так звані фіктивні інвестиції (заходять з офшорів українських бізнесменів, як докапіталізації банків і т.д). Тобто, реальні іноземні інвестиції - 400-500 млрд доларів на рік. Але це в весь реальний сектор економіки. До держсектору інвестори завжди ставилися насторожено, так як він, м’яко кажучи, не дуже ефективний, плюс є політичні ризики (наприклад, загроза націоналізації приватизованої підприємства в майбутньому). У підсумку, щоб продати держмайна на 12 млрд гривень, показник прямих іноземних інвестицій повинен бути не нижче 5 млрд доларів на рік, що, як видно, набагато перевищує нинішні цифри “, - говорить Кущ.
Один з можливих сценаріїв - це покупка наших підприємств іноземними конкурентами з метою “добити” виробництво і захопити додаткову частину ринку.
За словами Куща, розпродати державні об’єкти “пачками” і в підсумку виручити за них 10 млрд, в принципі, реально. “Але це буде все та ж ціна металобрухту”, - говорить він.
Але найбільше в очі кидається велика кількість в переліку під приватизацію різних науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро.
Так, держава планує пустити з молотка запорізький Інститут титану, Міжрегіональний науково-інженерний центр з сертифікації систем якості труб і іншої металопродукції “ВНИТИ-Тест” (Дніпро), інститут з проектування підприємств гумової промисловості, харківські НДІ технології машинобудування, а також інститут машин і систем, черкаський НДІ “Акорд”, одеський НДІ телевізійної техніки, вінницький НДІ “Гелій”, Криворізький інститут автоматики, “Львовдіпронефтехім”, львівське КБ “Топаз” та ін. Таких об’єктів у переліку - близько 25.
Що вже викликало питання в експертному співтоваристві. “Я це вже проходив в 90-е, коли наукові кадри і досвідчені фахівці викидалися на вулиці, потім в цих приміщеннях створювалися ТРЦ або офісні центри. Де зараз ці розумні і нерідко видатні вчені та спеціалісти? Піднімають інноваційну економіку не України , а інших країн”, - говорить директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.
Варто відзначити, що деякі НДІ вже не вперше “висять” в приватизаційному списку. Так, НДІ “Гелій”, Львівське державне спеціальне КБ “Топаз” та Одеський НДІ телевізійної техніки влада мала намір продати ще в 2016 році. Але, як видно, охочих дістати ці об’єкти тоді так і не знайшлося.
Також будуть продані підрозділу деяких держпідприємств, які не підлягають приватизації. Зокрема, в список потрапив єдиний майновий комплекс автотранспортного підприємства Державного комітету з телебачення і радіомовлення. Як після цього буде вирішуватися транспортне питання в Держкомітеті - питання відкрите.
Хочуть пустити з молотка і інший підрозділ Держкомітету з телебачення і радіомовлення - ДП “Укрпостачпресса” (Одеса).