Вчені на практиці довели, що їх дизайн мікророботів може творити чудеса, піднімаючи або зрушуючи машини, які володіють величезним вагою.
Як це їм вдалося зробити настільки гігантський крок вперед в області біомімікрію? Їх надихнули звичайні мурахи, які працюють колективно, зрушуючи з місця масивні предмети. До речі, ви теж зможете поспостерігати за життям цих дивовижних комах, придбавши мурашину ферму на сайті antcity.in.ua.
Але не тільки мурахи підштовхнули до цієї дивовижної розробки. Підхід вчених до поставленої ними задачі був контрінтуітівним. Вони нагородили своїх мікроробів не пробивною силою майстрів американського футболу або метальників молота, а сфокусувалися на синхронізації застосовуваних ними джерел сили надзвичайно малих масштабів. Їх мікророботи працюють в унісон і повільно.
«Беручи до уваги динаміку мікророботів, а не тільки одного з них, ми здатні створювати такі їх команди, як наші роботи «мікро таги», які подібно мурашкам сверхсильні в індивідуальному плані, ну а разом можуть творити справжні чудеса», — говорить один з творців таких чудес Девід Крістіансен. Він також один з авторів доповіді на цю тему, яка буде презентована у травні на Міжнародній Конференції з робототехніки і автоматизації в Стокгольмі.
Демонстрація мікророботів буде функціональним еквівалентом групи з шести чоловіків, що піднімають одночасно Ейфелеву вежу і три Статуї Свободи. Приклад з автомобілем використовується авторами, коли вони відвідують студентські кампуси. Цікаво, що автори вживають в якості клею пальці ящірки гекона. Природа незамінна!
В лютому місяці Крістіансен і його колега Срінівазан Суреш опублікували маніфест під назвою «Давайте візьмемося всі разом. Принципи поділу величезних ваг мікророботними групами». У відео, яке додається до маніфесту, показано мікророботи в синхронній дії, які здійснюють насправді дивовижні роботи.