«Ми розуміємо всю складність теперішньої ситуації у вашій країні, а також усвідомлюємо важливість вашої уваги і відповідних дій для розв’язанні нагальних проблем. Цей візит важливий ще й тому, що ми в стані, і повинні донести всьому світові про виклики, з якими зіткнулася Україна», — сказав Філіппо Гранді.
А викликів в Україні більш ніж достатньо. Проблема іммігрантів та біженців вимагала негайного рішення ще до початку Революції гідності, анексії Кримського півострова та ескалації конфлікту на Донбасі. У теперішній же час реформування міграційної політики стало одним з топ-завдань для України.
Відомі соціологи і політологи підкреслюють різницю проблеми біженців у Європейському Союзі та Україні — тут, як кажуть, кожному своє! «Якщо європейська міграційна „криза“ є наслідком напливу десятків тисяч малозабезпечених людей з метою знайти краще життя, то для нашої країни катастрофа міграції пов’язана з втратою мільйонами людей елементарного даху над головою і укладу життя в результаті військових катастроф, з якими зіткнулася наша країна», — коментує ситуацію експерт ФМС України, Діна Вікторівна Пимахова.
На початку минулого року кількість переселенців в Україні склала близько 800 тисяч осіб. Вже тоді в Управлінні Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців говорили про наймасштабніше внутрішнє переміщенні людей з часів останньої війни на Балканах. За даними цієї ж організації, на сьогоднішній день в Україні нараховують понад півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб У побуті таких громадян називають біженцями, хоча статуси «біженець», «переселенець» та «мігрант» — це принципово різні категорії громадян.
Експерт пояснює, що точне визначення поняття «біженець» у міжнародному праві міститься в двох основних документах: Конвенції ООН 1951 року «Про статус біженців» та Протоколу до неї ж за 1967 рік. У цих документах постановляється, що біженцем прийнято вважати особу, що покинула країну постійного місця проживання в силу надзвичайних обставин (збройного конфлікту) або політичних переслідувань.
До категорії мігрантів зараховують людей, які переїжджають на постійне місце проживання з економічних причин, у зв’язку з бажанням покращити рівень соціального забезпечення і свій рівень життя.
«Наше суспільство звикло чути про тисячі людей, які виїжджають з країн Північної Африки, Близького Сходу і Південної Азії, і неготовність ЄС до їх прийому і розподілу. Відразу на порядку денному опинилися сотні тисяч українців, які втратили все в результаті військової катастрофи» — говорить Пимахова.
В Організації Об’єднаних Націй прогнозують, що до початку 2018 року в Європу переберуться не менше 850 тисяч біженців. Якщо припущення справдяться, подібний процес може змінити демографічний, національний і соціально-культурний баланс держав. Через це деякі країни Європейського союзу вже заявили про готовність і намір переглянути запропонований в Брюсселі механізм розподілу квот прийому мігрантів і ввести додатковий прикордонний контроль.