Дверний стріт-арт

Ми постійно перетинаємо кордон просторів, проходячи з одного приміщення в інше, виходячи на вулицю і, повертаючись в будинок. Про те, як повинні виглядати двері, більшість людей замислюються під час ремонту, підбираючи відповідну модель під інтер'єр і смак.

У світі багато дверей, які неможливо не помітити. Вони неповторні у своїй оригінальності. Більшість з них гостинно запрошують зайти. Деякі лякають. А є такі шедеври, що хочеться просто постояти біля них, поміркувати або навіть помріяти.

Якщо вам подобається розглядати розмальовані двері, то відвідайте Італію. Недалеко від Рів’єри розташувалось містечко Валлорія. Дороги в цій місцевості вузькі і звивисті. Екскурсійні автобуси з великими проблемами і неохоче їздять по них. Коли селище почало потерпати від економічної кризи, було вирішено прийняти термінові і оригінальні заходи. Тоді жителі містечка самі, деякі запросили художників, прикрасили входи своїх будинків малюнками.

З тих пір в Валлорії регулярно, двічі на рік проходить фестиваль стріт арту. Художники приїжджають, щоб позмагатися в красі і оригінальності картини на дверях, а глядачі дивляться і оцінюють. Так, нестандартна думка місцевого жителя врятувала селище від розорення.



Ці двері господар оформив сам не зовсім традиційно. Замість звичайного розпису він створив об’ємну картинку, використавши для створення малюнка дріт, кнопки, ґудзики, шматочки матерії, фольгу і навіть обгортки з продуктів.

Острів Сардинія, Італія. Двері в будинок виглядають цілком звичайно. Але чарівним фасад будинку робить ліана з декоративними пурпуровими листям.



Данці дуже дбайливо ставляться до природи. У них жорстко карають будівельників, котрі не використовують натуральні матеріали. Бережуть кожне дерево і кущик, особливо в межах міста. Але яскраві шпаківні на фасаді будинку в класичному стилі, скоріше прикраса, ніж запрошення для птахів жити під одним дахом.



У Парижі район Монмартр здавна славиться тим, що там живуть художники. Зазвичай найбідніші представники мистецтва орендували найбільш дешеву житлоплощу, горища і антресолі. Поступово почали утворюватися студії, салони та виставкові зали, перетворивши квартал культурний центр образотворчого мистецтва.

Такі двері можуть бути саме на вулиці Монмартра. Спочатку їх прикрашав різьбленими візерунками столяр червонодеревник. Потім вже старі і поношені перефарбували самі жителі. Кожен знайшов для себе ділянку на загальному полотні. Якщо уважно придивитися, то можна прочитати назви салонів і течій, побачити різні стилі оформлення і малюнків.



Японський дизайнер Казуюки Ісіхара прикрашає зеленими насадженнями будинки та вулиці мегаполісів. Найбільше число його проектів озеленюють дахи, лоджії, балкони. Ось приклад, як Казуюки прикрасив фасад будинку, перетворивши його в такий собі міні-парк.

Основою декору служить мох, який мініатюрними горбами покриває поверхню стін і дверей. Кущики невеликих листяних рослин додатково прикрашають поверхню.



Ну, і ще такий цікавий креативчи, помічений у одному з міст США.