В «Енциклопедії загадкових, незвичайних, дивних місць світу» вченого Вадима Чернобродова є три кургану з Дніпропетровської області: курган Александропольський, курган Товста Могила та курган Чортомлик. А от щоб добратися до них, і ознайомитись з цими визначними історичними пам’ятками, найкраще на сайті voyage-avto.dp.ua скористатися послугою аренда автомобіля.
Курган Александропольський - один із скіфських «царських» курганів 3 століття до н. е., знаходиться поблизу міста Нікополя. Дане поховання було пограбоване ще в давнину, а середні віки це місце обросло безліччю легенд. До сьогоднішнього часу збереглася могила коня поблизу центральної камери, скелети людини і 14 коней в коридорі тієї ж камери, рештки колісниці в насипу кургану. При конях знайдені вуздечка й сідло з золотими і срібними прикрасами в скіфо-грецькому стилі.
Товста Могила - скіфське поховання 4 століття до н. е. поблизу залізничної станції Чортомлик на Дніпропетровщині України. Виявлені поховання з кіньми, золоті пектораль, обкладка піхов меча і прикраси.
Чортомлик - скіфський курган 4 ст. до н. е. поблизу Нікополя. Виявлені поховання з кіньми і багатим інвентарем.
Чому найзнаменитіші кургани - Солоха, Чортомлик, Александропольський, Краснокутський, Товста Могила зосереджені в одному місці - по обох берегах Дніпра нижче порогів? Адже скіфи кочували по всій степовій Україні - від Дону до Дунаю. Відповідь на це питання дає Геродот.
Коли помирав скіфський цар, розповідав давньогрецький історик, його тіло бальзамували і возили по всій країні. Так тривало 40 днів. Потім прах доставляли в місцевість Геррос і там ховали.
Виходило, що Геррос - свого роду скіфська «долина царів», подібна знаменитому давньоєгипетському некрополю, де знайдені скарби фараонів. Останній притулок могутніх степових владик, повідомляє «батько історії», знаходиться в Геррах, до яких Борисфен був судноплавний. Це найвіддаленіші межі Скіфії. Сюди від гирла річки 10-11 днів плавання...
Борисфен - це Дніпро. Геррос - відгалужена від нього річка. Значить, тут, нижче порогів, і знаходилося кладовище скіфських царів.
Взагалі, в українських степах сотні тисяч курганів: від 20-сантиметрових карликів до 20-метрових велетнів. Скіфи споруджували свої кургани з плиток дерну, що звозилися з усього степу, або будували з болотних вальків, які ліпили в заплаві найближчої річки. Тому місцевість навколо степової піраміди залишалася рівною, як стіл, приклад - Товста Могила.
Неподалік від Товстої Могили знаходиться один із найзнаменитіших курганів Скіфії - Чортомлик, який у 1861-1862 роках досліджував відомий історик Іван Забєлін. Степова піраміда досягала тоді 21-метрової висоти. У розкопках брали участь 300 осіб. Тим не менше, їм вдалося прорізати лише центральну частину кургану і тільки таким чином проникнути в поховання. Незважаючи на те, що Чортомлик ще в глибоку давнину був пограбований, тут виявили більше семи тисяч предметів із золота і срібла. І все ж після двох років наполегливої праці архітектура степового велетня і його внутрішній устрій продовжували приховувати чимало таємниць.
Досліджувати їх повністю в минулому столітті так і не змогли. Це виявилося під силу лише у наш час українсько-німецької археологічної експедиції, яку очолювали В’ячеслав Мурзін та Рената Ролле. Більш того, поряд з Чортомликом ними було розкопано ще близько 60 дрібних курганів. Таким чином, отримано своєрідний зріз скіфського суспільства: від верховного владики до рядових воїнів.
У своїй «Історії» Геродот повідомляє, що через рік після смерті царя, скіфи розставляли навколо кургану, під яким він був похований, почесну варту - опудала убитих воїнів і коней. Ця розповідь багатьом здавався лише легендою-страшилкою: мало що міг вигадати історик, який жив дві з половиною тисячі років тому. Але коли археологи почали розчищати землю навколо крепіди, вони дійсно побачили купки, де людські і кінські кістки були перемішані з фрагментами кінської збруї. От і не вір після цього древнім джерелам!
Якщо не вважати воїнів-сторожів, в кургані разом з царем поховано близько двох десятків людей: цариця, слуги, зброєносці, конюхи при конях. Всі вони були вбиті, щоб супроводжувати свого повелителя в загробному житті.