Існує два основних види сайдинга, які використовуються при облаштуванні фасадів: пластикові панелі, і панелі, зроблені з металу. Кожен з них має свої особливості і переваги, про які варто дізнатися, щоб зробити оптимальний вибір. Ми ж сьогодні розглянемо пластикове покриття.
До речі, в процесі монтажу сайдингу в останній час все більше використовують софіти, а ось тут http://donprofil.com/g6483532-vinilovaya-podshiva-sofit можна більше дізнатися про цей конструктивний елемент, і де його можна вигідно придбати.
Основним матеріалом — близько 80% від складу — для виготовлення пластикового сайдингу, найчастіше званого вініловим, служить полівінілхлорид (ПВХ). Різні добавки надають сировинній суміші міцність, стійкість до УФ-випромінювання, фактурність, колір та інші властивості. Відповідно, чим якіснішим буде склад сировини, тим кращими властивостями буде володіти підсумковий продукт. Зворотний бік цього явища — об’єктивне подорожчання.
Головні плюси даного матеріалу, обумовлені його складом, — це легкість, довговічність (при дотриманні певних умов), мінімум догляду в процесі експлуатації. Недоліки вінілового сайдинга також пов’язані з особливостями пластику. І головний з них — чутливість до низьких і високих температур. При температурі нижче -30оС більшість видів ПВХ-сайдингу стають крихкими, а максимальна температура, яку він повинен витримувати, всього +60оС.
Особливості монтажу
Властивості матеріалу зобов’язують дуже ретельно ставиться до монтажу вінілового сайдинга. Звідси докладні інструкції виробників — як, де, з допомогою чого і наскільки сильно кріпити панелі, які теплові зазори повинні витримуватися і при якій температурі бажано проводити монтаж і т. д.
У цьому ж зв’язку аж ніяк не зайвою видається рекомендації виробника використовувати комплектуючі та добірні елементи однієї марки. Через різницю в складі матеріалу у різних фірм пластик може по-різному реагувати на зміни температури, що здатне вплинути в результаті на деформацію фасаду. Коефіцієнт теплового розширення у вінілового сайдинга може доходити до 12 мм на метр, що важливо враховувати при монтажі.
Найчастіше сайдинг монтується горизонтально, хоча існують і різновиди вертикального сайдинга. Його здебільшого застосовують у комбінації з горизонтальними панелями. Приблизно розрахувати необхідну кількість можна, скориставшись порадами виробників, хоча точний розрахунок з урахуванням кількості добірних елементів зробить тільки фахівець. Для монтажу сайдинга найчастіше використовуються направляючі з бруса і металевого або пластикового профілю. Вони дозволяють максимально вирівняти базову поверхню, щоб встановити сайдинг правильно.
Подолати ряд обмежень вінілового сайдинга покликаний акриловий сайдинг. Його показники ударної міцності, стійкості до УФ-випромінювання, спектру добре переносимих температур вище. В цілому термін служби акрилового сайдинга більший, ніж у вінілового. Але і вартість його теж вища.
Зовнішній вигляд і параметри
Зовнішній вигляд сучасного вінілового сайдинга здатний імітувати різні фактури. Найчастіше це дерево різних порід: «світлий дуб», «темний горіх» або наслідування пофарбованої деревині в широкій колірній гамі. Чим темніше колір, тим вище ризик, що вигоряння з плином часу буде помітніше. Тому, керуючись практичними міркуваннями, більшість і вибирають пастельні тони для фасаду.
Форма профілю панелі також відрізняється. Популярними видами вважаються класична «корабельна дошка», імітації бруса, блок-хауса і т. д. Довжина панелей сайдинга, як правило, стандартна — 3660 мм, робоча ширина варіюється зазвичай в межах 230-255 мм. Товщина пластику становить 1,1 мм.