Квіти Канівського здивують найвибагливішого поціновувача. Вони настільки живі, що, поки не доторкнешся до них, ні за що не повіриш, що це порцеляна. Розфарбовані вручну бутони, тоновані листочки... Навіть керамічна земля в горщиках, і та як справжня!
І якщо подібні вироби пересічному обивателю далеко не по кишені ( у середньому порцеляновий горщик з квіткою від Канівського оцінюється від $3000 за до $20 000), то тут https://darunok.com/catalog/farforovye_statuetki/ можна по доступній ціні придбати оригінальні порцелянові статуетки ручної роботи - чудовий, вишуканий подарунок!
З біографії Канівського хочеться писати сценарій для кінофільму. Він міг би бути головним архітектором міста Харкова, де народився, виріс і здобув освіту. Канівський навіть спроектував район в місті Лозова Харківської області. Після цього переїхав до Ленінграда. У великому архітектурному інституті, куди він влаштувався, було зовсім сумно. Звільнився — і підпав під статтю про дармоїдство. Щоб уникнути суду, Канівський став малювати плакати на Художньому комбінаті, але з ідеологічної точки зору його твори були неприпустимо слабкі.
Проте одного разу Володимиру випало оформляти дегустаційний магазин «Нектар» на Невському. Треба було чимось заповнити 26 величезних вітрин. Канівський помістив у вітрини багет, рами, а в них — керамічних чоловічків, що зображали сцени з історії виноробства від античності до наших днів. Він вперше зайнявся ліпленням, але робота мала успіх, і автор раптом став главою тієї самої худради, яка забракувала його плакати.
А коли почалася перебудова, Канівський вирішив емігрувати. Спочатку кілька місяців жив «на карантині» в Італії, потім переслали в США. На першу роботу в порцелянову майстерню його по телефону влаштував друг-адвокат. Перші місяці було важко, але поступово він почав робити з порцеляни власні оригінальні квіти.
Незабаром ці квіти почав замовляти паризький магазин Dior. А до 2011 року квіти стали настільки успішними, що Канівського запросив знаменитий порцеляновий Будинок Meissen в Німеччині — зробити колекцію Meissen by Kanevsky.
