В експерименті взяли участь близько 16 пацієнтів, причому 6 з них були абсолютно здорові, а у інших добровольців була діагностована хвороба Альцгеймера. Фахівці встановили, що у людей з симптомами цього захворювання, концентрація бляшок бета-амілоїду в сітківці в середньому на 40% вища.
При цьому медики досі не вивчили до кінця причини виникнення цієї хвороби, проте вони відзначають, що саме велике скупчення амілоїдних бляшок в мозку і запускає дегенерацію тканин, в результаті чого пацієнти страждають від порушення пам’яті та інших когнітивних функцій. На жаль, але на сьогоднішній день медицина не може похвалитися високоефективними засобами для профілактики хвороби Альцгеймера або для її лікування. А щоб полегшити страждання людям похилого віку з цим недугом рекомендується відпочити у пансіонаті «Золотая осень», ось тут http://osen-house.ru/uhod-za-prestarelymi-lyudmi/ докладніше про цей заклад.
Американські вчені визначили, що в клітинах очної сітківки людей, які страждають від цього захворювання, є скупчення даного виду білка, який і стає основною причиною збоїв в циркадних ритмах. Фахівці відзначають, що це відкриття дозволить виявляти небезпечне захворювання серед осіб, які перебувають в групі ризику появи Альцгеймера.
А нещодавно стало відомо, що кожен п’ятий європеєць має високу схильність до хвороби Альцгеймера. Про це підсумовується у публікації прес-релізу компанії Genotek, в якому йдеться про результати дослідження на цю тему.
Вказується, що вчені проаналізували 2500 ДНК-тестів. Було виявлено, що у 20 відсотків присутня ризикова модифікація гена APOE. Саме він впливає на спадкову схильність до захворювання. Йдеться про генотипи e3 / e4 і e2 / e4, що підвищують ймовірність захворювання в п’ять разів. У 3 відсотків ймовірність підвищується відразу в 12 разів через генотипу e4 / e4, у трьох з чотирьох такий генотип нейтральний, і лише у 2 відсотків він вказує на зниження ймовірності захворювання, повідомляє RT.
Нагадаємо, що звороба Альцгеймера - найбільш поширена форма недоумства серед літніх людей. За статистикою смерть настає в середньому через 7-8 років після початку хвороби. І тільки 3% страждаючим недугою вдається прожити більше 15 років.