Родючі батарейки. Як на Заході з небезпечних відходів виробляють добрива

Як відомо, відпрацьовані батарейки потрібно відправляти на безпечне захоронення або переробляти. В Європі та Америці, отриманий таким чином марганець і цинк, здогадалися використовувати як добрива в сільському господарстві.

Зрозуміло, що батарейки при правильному збереженні не є небезпечними. Проблеми виникають, коли вони потрапляють в землю. Їх складові елементи просочуються в навколишнє середовище і навіть в малих кількостях завдають великої шкоди природі та організму людини.

Щоби запобігти цій небезпеці, зараз у США використовують технологію RMC. Вона дозволяє розділити 100% компонентів лужних батарейок. Отримані продукти продаються. Приблизно 25% таких батарейок - це сталь і нікель, які використовуються для створення нових металів. Папір і пластик (8% -14%) йде на заводи з вироблення електрики зі сміття. Але також в батарейках містяться такі елементи, як цинк, магній і калій - вони то нас і цікавлять. Саме ці елементи використовують в створенні преміум добрива, наприклад, для кукурудзи. До речі, на сайті https://makosh-group.com.ua/ можна замовити ефективні коплексні мінеральні добрива МАКОШ, а також скористатися безкоштовною консультаційною допомогою професійного агронома-експерта.

У Фінлядія компанії AkkuSer і Rec Alkaline, що займаються переробкою небезпечних відходів, мають свою технологію - Trace Mix. Вона дозволяє добувати з батарейок 4 основні елементи: марганець, цинк, калій і сірку. Після переробки виходить добриво. У Німеччині також зацікавилися такою технологією і вже тестують отримані поживні речовини на різних сільськогосподарських культурах.

Втім, використані батарейки мають недостатню цінність для покриття витрат на їх збір і переробку. В ЄС деякі витрати на переробку покриваються спеціальним податком, який стягується з заводу виробника, відповідно до Директиви по відпрацьованих акумуляторах і батарейках (Accumulators and Waste Batteries Directive). Європейський Союз взагалі планував переробляти 45% батарейок до 2018 року, але багато країн не вийшли на цю цифру. Поки ніхто так і не придумав спосіб зробити таку переробку прибутковою.

В Україні подібних документів немає, тому ситуація ще гірше. Є хіба що законопроект “Про батарейки, батареї і акумулятори”. У нього закладена прогресивна модель, яка пропонує зобов’язати виробників батарейок і акумуляторів здійснювати їх безкоштовний прийом у споживачів і переробку. Але фінансові штрафи у разі відмови, прописані в законі, невеликі.

Наразі, коли державного заохочення щодо переробки відпрацьованих елементів живлення нема, відповідно і фінансування переробки теж. Одна з компаній, яка планувала цим займатися в нашій країні - ТОВ “ГТМ ЛТД”. Однак після розрахунків вони відмовилися від цієї ідеї, оскільки зібрати і доставити на завод батарейки коштує дорожче, ніж переробити.