Індичка була одомашнена ацтеками в Америці більше тисячоліття тому. У 1519 році іспанські моряки привезли цю птицю в Європу, де вона добре прижилася. Саме в цей час виникла ще одна її назва - «іспанська курка». Через 5 років почалося їх масове розведення у Франції, Англії та інших європейських державах.
Розведення індичок на сьогоднішній день друге за значимістю в світі після вирощування бройлерів. І хоча дорослі особини мають масу до 35 кілограм, в їжу вживають м’ясо більш молодих птахів. А ось по посилання уход за индюками в домашних условиях ви дізнаєтесь, як самому можна вирощувати цю птицю.
Лідерство в вирощуванні індиків займає США, що може мати прямий зв’язок з традиційним святкуванням Дня Подяки, що проходить з 1621 року. За середньостатистичними даними кожен житель цієї країни в рік з’їдає близько 7 кілограм індичатини. Однак, цих птахів також успішно розводять і використовують в їжу не тільки в Америці, але і інших державах. Сусідня Канада знаходиться на другій позиції по споживанню індички, але щороку на кожного громадянина припадає лише 4 кг цього м’яса.
Індичатина - смачне і корисне м’ясо. Воно прекрасно підходить для дієтичного харчування, завдяки здатності легко перетравлюватися і засвоюватися людським організмом, а також невеликим вмістом холестерину.
Свої корисні властивості індичка зберігає в запеченому, відварному і смаженому вигляді. У своєму складі містить багато мінералів і вітамінів. На думку дієтологів, тільки 100 грам індичатини забезпечує близько 60% їх добової норми. У м’ясі індички міститься набагато більше натрію, ніж в яловичині і телятині. Завдяки цьому його можна готувати, не додаючи сіль, що вкрай важливо при необхідності використовувати соляну дієту і для харчування осіб, які страждають на гіпертонію.
Важливим елементом для людського організму також є калій. Він бере участь у формуванні кісткової тканини. У індичатині його є та кількість, яка при перетравленні повністю всмоктується. Така корисна властивість робить м’ясо цього птаха незамінним для харчування пацієнтів, які відновлюються після переломів, а також як засіб профілактики остеохондрозу і остеопорозу. Фосфору в ній є стільки ж, скільки і в рибі.
Індичка - прекрасне джерело білка. При наявності в раціоні страв з м’яса цього птаха кожен може отримати набагато більше енергії, ніж при вживанні будь-якого іншого м’яса.
В індичці містяться всі вітаміни групи В, в тому числі вітамін В3. Наш організм постійно відчуває його недолік через малий вміст в харчових продуктах. Саме в індичатині цей вітамін присутній в достатній для організму кількості. При його нестачі виникає ефект «апельсинової» і «шагреневої» шкіри, целюліт, психічні та нервові розлади, знижується рівень інтелекту, порушується діяльність кори головного мозку.
З віком бажано обмежити вживання м’яса індички через наявність в ньому безлічі пуринових сполук (в 2 рази більше в порівнянні з курячим м’ясом).
Жир індички теж є дієтичним продуктом, який можна використовувати незалежно від віку нарівні з вершковим маслом.
М’ясо індички протипоказань майже не має. Але потрібно пам’ятати, що ним не слід зловживати людям з подагрою і нирковою недостатністю через високий вміст білка. Гіпертонікам даний продукт потрібно вживати без солі, тому що в його складі є багато натрію.