Спільні покупки. Чи можна заощадити?

На початку 2000-х років покупці-першовідкривачі інтернет-шопінгу, а найчастіше ними були домогосподарки, замовляли товар на «Таобао» і отримували його поштою. У наш час вони пішли далі - об'єдналися на сайтах спільних покупок: адже ціни на товар з гуртового складу або безпосередньо заводу-виробника набагато нижчі.

Як це влаштовано?

Спільнота таких покупців стрімко розростається. Учасники (а найчастіше учасниці) втягують все нових і нових подружок, знайомих, товаришів по службі. Вони об’єднуються, щоб здійснювати групові покупки взуття, одягу, косметики і т.д., тобто за гуртовими цінами викупити товар на складі, минаючи магазин.

Безпосередньо відкривають і ведуть спільні закупівлі організатори: вони контактують з продавцями складів, збирають гроші з учасників. Мета організатора - купити товар самому і заробити на учасниках. За свою послугу посередника він зазвичай “накидає” на товар від 10 до 19%. Саме організатор на основі побажань учасників приймає рішення про відкриття тієї чи іншої закупівлі.

Адміністрація - група людей, яка надає інтернет-майданчик для бізнесу і збирає плату з організатора. Часто на сайті організатори можуть відкривати свої представництва у всіх містах країни.

Чому це вигідно?

Продавцю немає необхідності орендувати склад, торгові приміщення, наймати персонал, не потрібно закладати в ціну ризики, що товар не буде розпроданий. Товар продається практично за гуртовими цінами з невеликою премією організатору закупки.

Основна перевага - ціна

Безальтернативна перевага спільних закупівель - це вигідна ціна. Якщо на ринку, наприклад, недорогий кран-змішувач на кухню коштує 200 грн, то в СП його можна придбати за 80-100 грн. Різниця в ціні відчутна! Дещо купують навіть з продуктів: ціна на ковбасу не сильно відрізняється від звичайної, але м’ясний продукт привозять прямо з заводу. Також з продуктів замовляють червону ікру, мандарини. Але найчастіше люди купують одяг та взуття, як чоловіче, так і жіноче.

Мінуси спільних покупок

- Не як з картинки. Товар не завжди відповідає тому кольору, який пропонувався на зображенні. Болоньєва куртка, приміром, буде не червоного, а рожевого кольору.

- Не так швидко. Необхідно чекати. З моменту замовлення пройде близько двох тижнів, а може, і місяць.

- Плутанина в розмірах. Коли вибираєш одяг, то спираєшся на традиційну розмірну сітку. Але не у всіх продавців вона є, тому потрібно бути уважним, щоб не помилитися. Купуючи товару за кордоном, необхідно пам’ятати, що в Китаї ідуть «маломірки». Сумлінні організатори в таких випадках просять представника-посередника на складі заміряти рукав або штанину, щоб догодити учаснику. У таких випадках ризик отримати річ на два розміри більше знижується.

Але навіть якщо прийшла річ не за розміром, то можна домовитися з організатором і віддати її в центрі роздачі, місці, де учасники забирають свої покупки. На кожен товар знаходиться свій покупець. Можна також перепродати придбане на сайті іншому учаснику.

- Ніяких гарантій. Відсутній гарантійний ремонт. Оргтехніка та побутова техніка користуються попитом, але потрібно пам’ятати: у разі поломки немає прав на гарантійний ремонт. Повернути товар теж неможливо.

Як не помилитися

Вивчити постачальника. Подивитися інформацію про організатора, якому довіряєш гроші, на форумі. Випадки шахрайства на проектах дуже рідкісні, і відбувалися вони на початковому етапі розвитку СП, коли організатор збирав гроші і переховувався. Зараз таке навряд чи допустимо: організатор залишає паспортні дані у керівника проекту.

Якщо ж виникають спірні моменти між організатором і учасником, то їх допомагає вирішити адміністрація проекту. Самі учасники говорять, що великих проблем не виникає, адже найчастіше люди працюють на довірі.

Насторожити може те, що організатор рідко з’являється на сайті, не приймає участі в обговоренні закупівлі, рідко відповідає на телефонні дзвінки.

Найефективніша перевірка для організатора - чи вчасно він повертає гроші в разі, якщо товару не виявилося на складі. Зазвичай повертають протягом двох днів.

З обережністю потрібно ставитися до нових організаторів. Він повинен спочатку заробити собі хорошу репутацію. Але тут ховається певна спокуса: у «новенького» є шанс сторгуватися на найменший відсоток збору, скажімо, не на 15%, а на 10%. Практика показує, що багато організаторів-новачки йдуть на зниження порогового внеску, щоб залучити більше учасників і, відповідно, за рахунок кількості компенсувати маленький внесок.