”Бабусин плед”
Зв’язати плед - справа нескладна навіть для тих, хто тільки збирається купити свої перші спиці і пряжу. Не потрібно робити викрійку, розраховувати кількість петель, турбуватися про довжину рукава і про те, як вив’язувати горловину. Вязані пледи - це зазвичай прямокутники, тут головне визначитися з їх товщиною і малюнком. Чим товстіше - тим простіше, об’ємна пряжа виграє за рахунок своєї фактури, малюнок тут навіть зайвий. Модні нині товстелезні пледи зв’язані звичайною лицьовою гладдю. Стиль - в простоті!
Пряжу для таких пледів можна купити і в інтернет-магазинах і замовити на АліЕкскресі (але тут треба мати на увазі, що немає ніяких гарантій отримати якісні нитки, замість замовленої вовни можна отримати синтетику). Чим дорожча пряжа, тим краще вона виглядає: синтетика швидко скочується і втрачає всю свою красу. Звичайно, найкраще купувати пряжу, коли можна її помацати, визначитися з кольором не на екрані монітора, а наочно, але це варіант найдорожчий. Для товстого пледа потрібні найтовщі спиці (№20). І головна складність в цьому простому в’язанні якраз в товщині, вірніше, в вазі виробу. В’язати просто, тримати важко. Зате обзавестися товстим пледом можна за один вихідний.
Не надто товсті пледи вже просять малюнка, бо лицьова гладь на великій площі виглядає дещо нудно. А цікаво і модно виглядають коси, арани. Ще їх називають кельтськими візерунками. Вони зовсім не такі складні у виконанні, як здається на перший погляд: виконавши переплетення петель пару раз, ви вже запам’ятовуєте візерунок, і далі, під улюблений серіал в’язання йде само собою! Звичайно, якщо ви беретеся за спиці перший раз, обирайте малюнок простіший, і не бійся за результат. Плед з самими елементарними косами виглядає приголомшливо.
А якщо страшно починати з великої речі, то чому не зв’язати наволочки для декоративних диванних подушок? Тут можна і потренуватися з малюнком, з товщиною і щільністю в’язання. Поміняйте наволочки з літніми принтами на затишні в’язані чохли, на яких так солодко подрімати в вихідний день і якими так приємно милуватися.
”Одяг” для посуду
Звичайно, в практичності такого посудного гардероба можна засумніватися: проллється чай - і що ж, влаштовувати прання в доповнення до миття посуду? Так що в’язати одяг для своїх чашок може і не варто, а от для заварного чайника - саме те! Він дійсно остигає повільніше, чай в ньому получається духмянішим. А виглядає чайник так симпатично, що при погляді на нього на душі відразу запанує мир і спокій! До речі, чайник в светрики - відмінна ідея для подарунка: і корисно, і красиво, і своїми руками.
Зв’язати “одяг” для чайника теж дуже просто! Це маленький в’язаний прямокутник, довга сторона якого дорівнює довжині окружності чайника. Почати краще з простого: на чайник звичайної циліндричної (або закругленою) форми гумкою зв’язати прямокутник, а потім його зшити в потрібних місцях.
В’язані пуфи
Вони підходять для будь-якого інтер’єру, будь то мінімалізм, кантрі або вітальня в хрущовці. В’язані пуфи скрізь доречні. Для них теж краще підбирати товсту більш-менш синтетичну пряжу. Взагалі їх можна в’язати з мотузки, тільки вибирайте мягкий матеріал, жорстким в’язати і важко і неприємно.
В’язати пуфи теж просто, але трохи складніше, ніж пледи і светрики для чайників. Верх і низ пуфів повинні бути плоскими, значить, зв’язати прямокутне полотно і стягнути його з боків - не варіант. Тут допоможе найпростіша платочна в’язка і укорочені ряди, або «гумка» і зменшення петель. Наповнити його можна готовим наповнювачем, наприклад, крихтою пінопласту.
