Першим кроком до створення поліетиленових пакетів став винахід целулоїду в XIX столітті. Цей матеріал мав істотний недолік - вибухонебезпечність. Целулоїд знайшов своє застосування при виробництві кіноплівок.
На початку XX століття був винайдений целофан. Він мав ряд переваг, однак виробляти його виявилося досить дорого. Трохи пізніше целофан крім еластичності і прозорості набуває ще одну важливу властивість - водонепроникність, що забезпечує йому широке застосування при упаковці харчових продуктів. Целофанові пакети, хоча і не відрізнялися міцністю, вироблялися до 1957 року.
У 1933 році співробітники хімічного тресту «ICI» Ерік ФОРСЕТІ і Реджинальд Гібсон працювали над поліпшенням якості целофану і отримали експериментальним та дослідним шляхом поліетилен, яким ми і користуємося дотепер.
Першими масово виробляти поліетилен почали в Сполучених Штатах Америки. Пакети з цього матеріалу призначалися для пакування овочів, фруктів та хлібобулочних виробів. Поліетиленові пакети мали ряд переваг в порівнянні з паперовими, оскільки зберігали вологість і були більш зручними для транспортування продуктів.
Перші пакети з ручками (в народі їх прозвали «майки») з’явилися порівняно недавно, в 1982 році. Поліетиленові пакети виявилися настільки затребуваними, що вже до початку 2000-х років загальна кількість вироблених пакетів досягло п’яти трильйонів штук на рік.
У нашій країні перші барвисті поліетиленові пакети представляли собою велику рідкість і сприймалися як щось незвичайне, поряд з жувальною гумкою. Однак ці часи залишилися давно в минулому.
Зараз виробники пропонують колосальний вибір поліетиленових пакетів різного розміру, міцності, кольорів і форм. Для прикладу, пакеты Зип Лок, що пропонує компанія “UKRPOLYPACK”, відрізняються не тільки значною міцністю, довговічністю і різноманітністю форм, а й наявністю пластикової застібки, що забезпечує достатню герметичність продуктів і інших речей, що розміщуються його.