Почнемо з того, що численні поради “змішати вино з гліцерином” або “кинути в келих щіпку соди” не мають під собою ніякої реальної основи. Ті, хто радить подібне, навряд чи мали більше трояка з хімії в школі. Сода, розчиняючись, дає лужне середовище, яка реагує з кислотами, нейтралізуючи їх, - це супроводжується виділенням бульбашок вуглекислого газу. Така реакція відбудеться при додаванні соди в абсолютно будь-яке кисле середовище, будь то вино - справжнє чи підроблене, фруктовий сік або журавлинний морс. Всі ці рідини містять цілий букет кислот природного походження.
Часто за “підробку” приймають вино, яке просто дуже сильно не сподобалося: “занадто кисле” або “занадто солодке” на смак споживача, зіпсоване в результаті неправильного зберігання або транспортування. Низькоякісне вино все одно залишається вином. Крім того, не є підробкою, наприклад, винний напій, на етикетці якого чесно вказано, що в пляшці міститься саме він.
Під словом “підробка” стосовно вина і інших алкогольних напоїв, в залежності від ситуації, розуміються три абсолютно різні речі. По-перше, це напій, етикетка якого не відповідає вмісту пляшки. Це може бути цілком натуральне вино, але пропоноване під виглядом ціннішого і дорожчого. Жертвами подібного шахрайства можуть стати, наприклад, колекціонери, які отримують з рук пляшку вартістю в кілька тисяч гривень. Однак займатися переклеюванням етикеток в промислових масштабах економічно невигідно і шанси нарватися на подібну халепу в торговій мережі дорівнюють нулю, так і для здоров’я така підміна небезпеки не представляє.
По-друге, словом “підробка” нерідко позначають контрафактні напої, з яких не сплачувався податок, - в першу чергу горілка. У свій час досить багато лікеро-горілчаних заводів випускали продукції істотно більше, ніж було задекларовано державі, кладучи суму “зекономлених” на акцизах грошей собі в кишеню. “Надлишки” продукції надходили в торгові мережі з акцизними марками, дуже схожими на справжні, а споживач абсолютно не відчував різниці, оскільки в пляшках містилася точно така ж горілка, випущена на тих же виробничих лініях. Єдиним постраждалим в цій ситуації було держава, що недоотримувала грошей в бюджет.
Нарешті, найнебезпечніший різновид алкогольних підробок - сурогати, тобто напої, підпільно виготовлені кустарним чином з підручої сировини. Так, під виглядом горілки може продаватися розведений технічний спирт або навіть скломийна рідина. “Коньяк” робиться шляхом додавання в чай спирту, цукру і ароматизаторів, а під виглядом вина можна зустріти розбавлені горілкою розчинні напої на зразок “інвайт” або “Юппі”. Нерідко до складу сурогатів входить смертельно небезпечний метанол, що за смаком і запахом не відрізняється від етилового спирту. Саме така продукція становить небезпеку для здоров’я, і саме з нею пов’язана більшість алкогольних отруєнь.
Ризик нарватися на контрафактний або сурогатний алкоголь при покупці в легально функціонуючому магазині в наш час дорівнює нулю. Такі магазини мають оптову ліцензію на алкоголь, до речі компанія “Экспресс Документ” надає допомогу в отриманні оптової ліцензії на алкоголь, що видається Державною фіскальною службою України. Кілька слів про процедуру оформлення: зацікавленою особою сплачується платіж в сумі 500 000 грн., далі після отримання ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями потрібно внести місця зберігання алкогольної продукції (внести склад зберігання до Єдиного державного реєстру). За результатом внесення місць зберігання виходить довідка, і після цього можна здійснювати оптову торгівлю алкоголем.
Звідки ж тоді щорічно беруться тисячі отруєнь з летальним результатом? Очевидно, мова йде про нелегальні канали збуту, причому постраждалі, як правило, нариваються самі.
Наприклад, нерідка ситуація, коли під час свята спиртного “не вистачило” і спраглі продовження банкету йдуть за добавкою вночі, вже після того, як, відповідно до закону, торгівля алкоголем і пивом припинена. Купити щось в супермаркеті в цей час технічно неможливо . Однак можна спробувати умовити знайому продавщицю в маленькому приватному магазинчику біля будинку продати пляшку, минаючи касу, пробивши покупку на наступний день, - і не виключено, що при відсутності свідків вона може піти назустріч.
Само по собі така згода вже має насторожити, адже, щоб легалізувати продаж, вранці їй буде потрібно зісканувати штрих-код з акцизної марки, а пляшка, на яку вона наклеєна, до того моменту вже давно буде вами куплена, випита і викинута в сміттєпровід. І якщо, перед тим як віддати покупку вам в руки, вона не переписує номер на листок паперу, ця пляшка, швидше за все, ліва. Ще більш відчайдушні шукачі пригод ризикують купувати алкоголь в нічний час у таксистів, в контейнерах на оптових ринках і в інших підозрілих місцях.
Тому, якщо ваша спрага настільки сильна, що не залишає жодної можливості почекати до ранку, прийміть хоча б мінімальні запобіжні заходи. Насамперед, ні в якому разі не купуйте пляшку, на якій акцизна марка відсутня.
Взагалі запам’ятайте, що пити алкоголь з пляшки, на якій відсутній акцизна марка, можна тільки в одному випадку - якщо ця пляшка була куплена за кордоном і привезена вами або кимось, кому ви довіряєте.