Примітивні печатки з’явилися в Китаї за часів династії Шан (1600 - 1027 до нашої ери). Першими пішли в хід панцири черепах, які символізували модель світу: стародавні провісники використовували панцири для ворожінь і вирізали на них свої імена. Пізніше клеймо у вигляді імені стали наносити на різні предмети побуту, в основному дерев’яні: так власник речі позначав її приналежність собі коханому.
Залишали клеймо і на документах тих років - бамбукових. Незабаром особисті печатки почали використовувати масово, а технологія спростилася. Імена гравірували на кістки, дереві, камені. Різьблення прикладали до пасти з кіноварі, після чого залишали на документах або предметах відбиток. Як то кажуть, вуаля! Так просто і геніально, що метод дійшов до наших днів. Що це за звір - кіновар, запитаєте ви? А це такий ртутний мінерал червоного кольору. З нього отримують ртуть або ж натуральний червоний пігмент. Дуже люблять китайці оточувати себе кольором, який символізує процвітання, удачу, радість і всякі інші блага. Сама печатка теж уособлювала владу і гроші, так що виходило добробут в квадраті.
Можна сказати, що використання особистої печатки - це один з найдавніших лайфхаків в історії людства. Судіть самі: стародавнім китайським чиновникам, суддям та торговцям доводилося по сто разів на день виводити тушшю ієрогліф свого імені. Зараз простіше, адже за якихось пів-години можна замовити тут http://grandstamp.com/izgotovlenie-faksimile якісне факсіміле. Тоді хтось винахідливий і знайшов геніальне рішення з гравіюванням і фарбою. Ім’я цієї людини історія не зберегла, але китайці досі їй вдячні.
Наступним схожим за масштабом проривом стало, хіба що, винахід друкарського верстата. До речі, цікавий момент. Крім печаток в ті часи були в ходу відбитки пальців. Іноді їх використовували одночасно. В такому випадку печатка представляла організовану групу людей - не мафію, як ви могли подумати, а орган влади або сім’ю. У свою чергу відбиток пальця виконував роль особистого підпису. Таким чином прабатьки криміналістів знову-таки позбавляли себе від необхідності виводити ручками ієрогліф.
Неймовірно, але цей спосіб використовується навіть в наші дні! Наприклад, на Тайвані людині, у якого немає своєї печатки, можуть запропонувати залишити замість червоного відбитка відбиток пальця. Не так давно, в 2009 році, давню традицію воскресили послідовники течії Фалуньгун. Підписуючи петицію, вони залишали поруч зі своїми іменами відбиток великого пальця червоним чорнилом. Мабуть, щоб підкреслити серйозність намірів. Якими б не були їхні наміри, зараз ця секта знаходиться в Китаї поза законом.
Але повернемося до печаток. В епоху Воюючих царств (V - XX століття до нашої ери) з’явилися державні печатки. Предмети настільки важливі, що через них розгорялися неабиякі пристрасті. Наприклад, коли правителю Ціню Шихуанді було 20 років, євнух Лао Ай підробив державну печатку і став збирати війська для нападу на палац. Шихуанді, який згодом поклав край ворожнечі між царствами, довелося відправляти вояків на придушення заколоту. Після об’єднання Китаю імператор наказав виготовити печатку з рідкісного білого нефриту з написом «За мандату небес нехай імператор живе довго і щасливо».
Протягом півтори тисячі років (!) Імператорська печатка передавалася від династії до династії. У смутні часи той, хто захопив цей артефакт, оголошував себе «справжнім правителем». Але ось на початку царювання династії Мін (1368 - 1644 роки нашої ери) печатку втратили. Наступні династії, позбавлені могутньої штучки, клепали свої Імператорські печатки і мірялися, чия крутіше. До речі, підробка державних печаток каралася смертю через обезголовлення.