До такого висновку прийшли вчені за допомогою найновіших суперкомп’ютерів, пише видання OilPrice. Команди з Університету Меріленда і Університету Іллінойсу провели дослідження, що частково фінансується китайським урядм. Результати були опубліковані в журналі Science раніше в цьому місяці.
Труднощі, мабуть, крім фінансування, будуть пов’язані з фактичним будівництвом. Гігантські будівельні проекти в несприятливому кліматі майже завжди представляють проблему.
Україну, звичайно, не торкнуться подібні масштабні проекти, втім і у нас останнім часом досить суттєво розвивається сфера альтернативної енергетики. Зокрема, зараз в інтернет-магазині Joule можна придбати ефективні сонячні міні-електростанції.
Німецький консорціум DESERTEC в 2009 році запропонував проект з побудови системи сонячних електростанцій в Сахарі, заснований на роботах 1980-х рр. На основі своїх досліджень консорціум представив перспективні фінансові прогнози. Його акціонерами були найбільші середземноморські інфраструктурні та електроенергетичні компанії, а також State Grid Corporation of China. Однак до травня 2013 року проект стали вважати близьким до провалу.
Вітряні і сонячні проекти можуть привести до “ненавмисним наслідків” для навколишнього середовища, заявили дослідники з Іллінойсу і Меріленда. У випадку з Сахарою, однак, наслідки у вигляді більшої кількості опадів можуть бути корисними.
Вітряні і сонячні електростанції змінюють шорсткість і відбивну здатність земної поверхні. Це викликає підвищення температури - останнє, що потрібно Сахарі. Однак підвищення температури також збільшує ймовірність опадів, фактично подвоюючи їх в цьому особливо посушливому регіоні. Це в свою чергу призведе до більш активного росту рослинності.
Автори дослідження не торкнулися цілий ряд проблем: соціальних, політичних, ділових і технологічних. Будівництво сонячних і вітряних електростанцій в пустелі Сахара, а потім постачання електроенергії тим, хто її потребує, є складним завданням.
Неясно, змогли б відносно невеликі європейські та американські енергетичні компанії впоратися з проблемою такого масштабу, або розробники сахарського проекту, якби такий з’явився, запропонували б цей амбітний проект китайцям в рамках їх ініціативи “Один пояс - один шлях”. З точки зору політики Китай не приховує свого інтересу до Африки.