Як відомо, вулик - бджолина домівка, і саме від його стану залежить життєдіяльність медоносів. У цьому контексті хочеться відзначити якісні вулики, і інші аксесуари для пасіки, що можна замовити на https://uleyshop.com/uli.html. А в австрійському Граці дослідники теж будують вулики, правда, не зовсім звичайні. За панелями з воску - ціла армія крихітних розумних машин, здатних взаємодіяти з бджолами і імітувати їх. У фокусі уваги вчених - відпрацювання складних біоалгоритмів, обмін сигналами між оснащеними датчиками міні-роботами і комахами. А згодом і з іншими представниками фауни. Навіщо?
Томас Шмікль, біолог: “Встановивши зв’язок між бджолами і комп’ютерами, ми можемо глибше зрозуміти і проаналізувати потік інформації, що надходить з вуликів. Ми бачимо, що і бджоли в свою чергу засвоюють певну інформацію, обмінюються важливими для них даними, фільтрують сигнали - все це дозволяє зовсім інакше поглянути на функціонування тваринного світу”.
Вчені, об’єднані Європейським дослідницьким проектом, програмують роботів так, щоб бджоли не відкидали їх, а, навпаки, брали в колонію. Машини намагаються допомогти комахам: повідомити про місце розташування багатих нектаром полів, наприклад, через вібруючі сигнали, зміну інтенсивності і температури повітряних потоків навколо вуликів.
Зіад Салем, інженер: “У наших роботів-бджіл чимало електронних деталей, які ми можемо певним чином нагрівати. Так сам корпус робота стає теплішим. Бджоли летять на тепло, слідують за ним: наші пристрої їх притягують”.
Наступний етап - розробити програму, яка дозволить машинам імітувати алгоритми спілкування бджіл в природі. Вчених цікавить командна робота комах: вони хотіли б домогтися такої злагодженості і між роботами.
Мартін Штефанек, біолог: “У температурних умовах вулика одна залетіла бджола може не знайти своєї ділянки роботи. Однак якщо в вулик залітає відразу кілька бджіл, шансів на успіх більше. Така специфіка роботи в групі. Ми намагаємося перенести цей принцип на роботів - запрограмувати їх , якщо хочете, на командний інтелект і обмін інформацією “.
Вчені переконані: дані, отримані від роботів, допоможуть в розробці нових методів захисту бджіл від негативних факторів. Комахи чутливі до змін клімату, уразливі при впливі пестицидів, що безпосередньо позначається на кількості і якості вироблюваного меду.
Мартіна Шопек, біолог: “Припустимо, ми знаємо, що влітку нас чекає затяжний період дощів, або похолодання. Це означає, що бджолам не буде чим харчуватися. Знаючи про це заздалегідь (а інформацію збирають наші роботи), ми можемо відрегулювати розмноження в даній колонії. бджоломатка відкладе менше яєць, таким чином, у меншого за чисельністю потомства не буде проблем з харчуванням, тобто про бджіл можна заздалегідь як слід подбати, не чекаючи природного канібалізм в вулику”.
Подібні дослідження вчені проводять і стосовно до рибних зграй, де також панують суворі алгоритми спілкування і обміну інформацією. На черзі - інші комахи і тварини, що живуть групами, перш за все в агросекторі.