Надрукована вечеря. Як готуватимуть їжу в майбутньому

У 1946 році французький письменник Борис Віан в романі «Піна днів» описав футуристичний пристрій, від якого і зараз багато хто б не відмовилися, - піаноктейль. «Кожній ноті я поставив у відповідність який-небудь міцний напій, рідину або ароматичну речовину. Сильна педаль відповідає збитому яйцю, слабка - льоду. Кількість пропорційно тривалості. Все управляється електричними контактами і реле», - говорить герой роману.

Бажаєте приготувати смачну і оригінальну випічку? У цій справі ніяк не обійтись без форм для випікання, а тут https://la-torta.com.ua/catalog/formy-dlja-vypechki можна їх придбати, як і багато інших корисних кондитерських інструментів, і інградієнтів.

Через 70 років піаноктейль так і не винайшли. Зате з’явилися 3D-принтери, які друкують будь-яку страву - від буріто до торта; мікрохвильовки, що допомагають тримати себе в формі, і розумна вилка, що вібрує в руці, якщо людина їсть занадто швидко.

Ці і інші гаджети, ще вчора виглядали плодом бурхливої ​​фантазії, допомагають сформувати концепцію кухні майбутнього. Вона повинна полегшувати життя і вивільняти час на відпочинок та інші корисні заняття.

В кінці жовтня ізраїльські вчені запропонували ідею 3D-друку їжі з наноцеллюлози - придатного для харчування низькокалорійного природного матеріалу. Найчастіше його добувають з деревного волокна. На думку професорів Одеда Шосейова і Ідо Браславські, новий ⁠прінтер дозволить видавати «персоніфіковану» їжу по заздалегідь заданим критеріям - для людей, які не вживають глютен, алергіків, вегетаріанців, шанувальників низькокалорійної дієти, спортсменів, діабетиків і так далі.

Пристрій буде з’єднувати наноцеллюлозу і різні харчові компоненти (білки, вуглеводи, жири, антиоксиданти, вітаміни), готувати - друкуючи - страви різними способами (пекти, варити, смажити і так далі), а також контролювати текстуру їжі. Технологію друку можна порівняти з кавоваркою, тільки для їжі: в пристрій вставляються картриджі з інгредієнтами (в порошкової або рідкій формі), і воно за допомогою підвищення температури готує їжу і надає їй форму інфрачервоними лазерами.

За словами Ярона Даніелі, глави компанії Yissum Research, яка представила технологію, у неї «є потенціал ладнати з різними проблемами - задовольнити попит на персоніфіковану їжу і побороти голод в країнах, що розвиваються».

Самі вчені вважають, що їх 3D-принтери зможуть з’явитися на кухнях вже через п’ять років. Кінцевий надрукований продукт, за їхніми запевненнями, на смак нічим не відрізняється від реального.

Ізраїльська технологія поки в розробці, але харчові 3D-принтери вже є на ринку. Наприклад, Foodini від компанії Natural Machines. Foodini працює на капсулах: користувач закладає в капсулу потрібний йому продукт і отримує його в новій формі. Наприклад, можна приготувати начинку для піци і викласти її на тісто. До винаходу проявили інтерес багато власників ресторанів, готелів, шеф-кухаря топових закладів і постачальники їжі на банкети з Китаю і США. Про те, щоб використовувати його в домашніх умовах, поки не йдеться.

Інші цікаві приклади: вчені з Колумбійського університету розробили принтер, що спеціалізується на 3D-десертах. Є також Burritob0t, який вичавлює на тортилью суміш з сальси, гуакамоле і фреш-крему. А на Kickstarter зібрали $ 460 тисяч на створення «першого в історії людства 3D-принтер млинців», зараз він коштує близько $ 300.