Незважаючи на це, більшу частину життя Паганіні залишався самотнім, а його єдиною вдовою вважається його улюблена скрипка, яку він називав «il Cannone» («Гармата»). Експерти інтернет-магазину Музлайн продають скрипки та знають про «Гармату» все, в нашій статті вони розкажуть про історію цього інструменту з моменту його появи на світ до сьогоднішнього дня.
Музикант і колекціонер
В Паганіні була не одна скрипка - він був володарем приголомшивої колекції видатних інструментів, виготовлених кращими майстрами 18 століття. Серед них звичайно ж були зразки роботи Страдіварі і Аматі, але найулюбленішою скрипкою, чи не єдиною, з якою маестро не розлучався ні на день, була скрипка, яку виготовив Джузеппе Гварнері у першій половині 18 століття. Можна сміливо сказати, що Паганіні пройшов весь свій творчий шлях саме з нею - коли паризький шанувальник, заможна людина, піднесла йому інструмент, коли легендарному скрипалеві було всього 17 років, його кар'єра була на злеті, ним захоплювалися публіка по всій Європі.
Чому ж серед багатьох першокласних інструментів він вибрав саме цю скрипку?
Існує версія, що вона єдина відповідала йому в силі - вона одна витримувала експресивну і досить агресивну манеру гри, незмінно чудово звучала, не фальшивила і ідеально слухалася музиканта. Чи варто говорити, що між Паганіні і його скрипкою нібито утворився зв'язок - він ставився до неї так, нібито вона була живою істотою. Одного разу, коли скрипка перестала звучати належним чином, він розшукав кращого в Європі скрипкового майстра, щоб той повернув його скарб до життя. Майстру на ім'я Вільом знадобився тиждень щоб привести скрипку в порядок і за цю безцінну послугу Паганіні винагородив його поверх оплати чудовою дорогоцінною скринькою, яка прикрашена дорогими каменями.
Що ж стало зі скрипками Паганіні після його смерті?
Чудову колекцію скрипок, якими володів Нікколо Паганіні, і в тому числі його “вдову” скрипку il Cannone, успадкував не його син і не інші люди його кола, а його рідне місто Генуя. За заповітом маестро, інструменти повинні залишатися в місті і ніколи не залишати його межі - так і є, з 1851 року до наших днів. Улюблена скрипка музиканта зберігається в палаццо Доріа Турси, в музеї, разом з іншими речами Паганіні. Для того, щоб інструмент, на якому більшу частину часу практично ніхто не грає, залишався в хорошому стані, в приміщенні, де вона зберігається, створений спеціальний мікроклімат з постійною температурою повітря близько 20 градусів і вологістю не вище 50%.