Апітерапія: бджолина отрута на сторожі вашого здоров’я

Користь бджолиної отрути для людського організму складно переоцінити. Вмираючи після укусу, працьовита бджола залишає чудовий дар, який володіє особливими цілющими властивостями. Апітерапія зараз переживає неабияке піднесення, і на це є свої вагомі причини.

Застосування бджолиної отрути (апітерапії) в профілактичних і лікувальних цілях простежується ще з давніх-давен. Унікальність властивостей цієї речовини було вперше помічено бджолярами завдяки їх безпосередньому контакту з бджолами. Подальші наукові дослідження сприяли появі цілого ряду отрутовмісних медичних препаратів. Причиною такого частого використання бджолиної отрути в медицині є її загальнооздоровчий ефект, спрямований на окремі органи і на організм людини в цілому.

Бджолина отрута ззовні

Речовина, що продукується бджолою під час укусу, складається з вуглеводів, білків, жирів, пептидів, різних кислот (амінокислота, фосфорна, соляна кислоти) і мінералів (магній, фосфор, мідь, кальцій).

Серед всіх перераховані вище корисних складових можна виділити найбільш активні біологічні речовини - пептиди. Вони, без сумніву, вважаються базовим лікувальним елементом бджолиної отрути. Наприклад, пептиду метіліну притаманні антибактеріальні властивості, апамін відповідає за стимуляцію нервової системи, а кардіоптід - серцево-судинної. Але тим не менше отрута бджоли може становити небезпеку для здоров’я за рахунок змісту певної кількості гістаміну. Ця речовина здатна викликати всілякі запальні симптоми і в деяких випадках приводити до алергічної реакції особливої ​​тяжкості.

Запорукою ідеального результату є правильне визначення дози в залежності від переслідуваної мети і індивідуальних особливостей організму. Тому потрібно довіряти подібні процедури професіоналам, і в цьому контексті хочеться порекомендувати клініку народної і нетрадиційної медицини сестер Похмурських.

Сприятливий вплив бджолиної отрути

Апітерапія допомагає людям, які страждають міозитом, плекситом, невралгією, радикулітом і шийним остеохондрозом. Поєднання цієї процедури з рефлексотерапією сприяє збільшенню ефективності лікування. Рефлексотерапія є безпосереднім бджолиним укусом в заздалегідь передбачені акупунктурні точки.

Під час процедури корисну дію здійснює не тільки отрута бджоли, але і больові відчуття, які стимулюють нервову діяльність і кровообіг.

Великий коефіцієнт амінокислот сприяє поліпшенню роботи головного мозку і благотворно впливає на вироблення гормону радості - серотоніну. Таким чином, методом застосування бджолиної отрути можна успішно лікувати неврози, депресії, підвищену стомлюваність, нервове виснаження і порушення сну.

Апітерапія використовується досить часто в боротьбі з такими захворюваннями, як гіпертонія, інфаркт, а також інсульт. Досягнення такого ефекту забезпечується речовинами, що входять до складу бджолиної отрути, і які здатні розсмоктувати тромби, розширювати судини і знижувати рівень холестерину в крові.

Бджолиній отруті також під силу впоратися з остеосклерозом, ослабленим імунітетом, артритом і подагрою. Позитивний ефект лікування останніх двох захворювань заснований на активізації бджолиною отрутою клітин надниркових залоз, в результаті якої збільшується вироблення сильного протизапального гормону - кортизолу.

Протипоказання до застосування бджолиної отрути

Лікуватися методом апітерапії забороняється не тільки алергікам, а й пацієнтам з новоутвореннями різного роду (міома матки, кіста молочної залози і яєчників та інше). Навіть найменша доза бджолиної отрути сприяє зростанню пухлин і в деяких випадках призводить до їх переродження.

Хворим, які страждають на цукровий діабет всіх типів, не рекомендується займатися лікуванням бджолиною отрутою, оскільки наявний в крові цукор може на нього аномально відреагувати у вигляді атрофії і некрозів. При захворюваннях нирок апітерапія загрожує нападом ниркової недостатності, а при хворобах серця може викликати серцеву недостатність, так як і без того ослаблений організм не витримує стимуляцію судин.

Смертельну небезпеку становить бджолина отрута для людей з хворою печінкою, що пояснюється зниженою детоксикаційної здатністю організму і його нездатністю вивести отруту.