Тому, коли віконниці відкриті, будинок виглядає як різнокольорова квітка, яка щойно розпустилась. Коли ж вікна закриті наглухо - як звичайна будівля класичної конструкції в монохромному виконанні. Така ідея дозволила органічно вписати споруду в навколишній парковий простір.
Автор архітектурного проекту - Мануель Герц, керівник студії Manuel Herz Architects. Будівля розташована неподалік від Цюріхського озера, біля знаменитого павільйону Ле Корбюзьє, побудованого майстром для дизайнера Хайді Вебер ще в середині минулого століття. Павільйон включає близько двох десятків тисяч елементів, виконаних в червоно-синій кольоровій гамі. За задумом Вебер, проект Ле Корбюзьє став виставковим комплексом, однак зовні він практично не відрізняється від житлової будови.
Модерністська робота Ле Корбюзьє і послужила натхненням для Мануеля Герца. А своє творіння архітектор назвав Ballet Mécanique - за однойменним фільмом режисера Фернана Леже. Віконниці можуть постійно відкриватися-закриватися протягом дня, демонструючи оточуючим зачаровуючу погляд «балетну механіку».
Трикутні стулки з заокругленим кутом можуть відкриватися в залежності від рівня освітлення і потреб мешканців. Для того щоб затінити приміщення і «захиститися» від поглядів перехожих досить закрити вертикальні віконниці. Крім стулок, передбачені рухливі гратчасті перила, які встановлюються на відкриту нижній елемент, «перетворюючи» його в балкон.
Погодьтесь, досить оригінальне рішення! До речі, по посиланню лушие балконы в Киеве ви можете ознайомитися з вітчизняними оригінальними проектами від компанії “PRO Балкон”.
Всього в роботі бюро Manuel Herz використовувалося чотири типи віконниць: рухливі і статичні, з перилами і без. Найбільші секції пішли на виготовлення балконів з рухомими поручнями; вихід до таких балконів є в кожній квартирі з боку вітальні. Нерухомі балкони для спалень зібрані з деталей меншого розміру, які також грають роль перегородок в простінках.
Динамічний фасад створює камерний простір і допомагає жителям регулювати власний «градус публічності»; в розкритому положенні віконниці схожі на щити, що забезпечують достатню приватність. Разом з тим вони утворюють плавний перехід внутрішнього простору під зовнішнє - в сад.
Будівля - в залежності від положення стулок - з монохромного кубоіда перетворюється в складний виразний обсяг з поверхнями різних тонів. Кожна з рухомих частин пофарбована в один з 20 відтінків червоного або синього кольору.