Тому, на жаль, для багатьох вихід із запою близької людини і подальше її кодування не в дивину. До кодування найчастіше вдаються вже зневірені родичі, які приводять до фахівців (гіпнотизерам, чаклунів, наркологів і так далі) своїх алкозалежних рідних.
Лікарі з’ясували: кодування від алкоголізму - один з найкращих способів позбавлення від шкідливої залежності. Після його проведення у людини кардинально змінюється сприйняття спиртного і ставлення до нього. А головне у цій справі знайти толкового спеціаліста. По посиланню лечение алкоголизма в Одессе ви дізнаєтесь про діяльність клініки «ADOMED», де вже багато років успішно застосовують цю, та інші ефективні методики для боротьби з алкогольною залежністю.
Існує кілька методів кодування:
• Гіпнотичний. Фахівці створюють в підсвідомості негативні образи, пов’язані з алкоголем.
• Психотерапевтичний. Зводиться до формування у пацієнта негативного ставлення до алкоголю шляхом впливу на його свідомість.
• Медикаментозний. Людині прописують препарати, що пригнічують приємний розслабляючий ефект від вживання спиртного та викликають огиду до міцних напоїв.
Ефективне лікування алкоголізму шляхом кодування не має протипоказань. Воно дозволяє людині повернутися до звичайного життя, переосмислити свою поведінку і скласти плани на майбутнє.
Втім, найчастіше алкоголік навіть не бажає підтверджувати в собі наявність згубної хвороби, а тому йде на процедуру «з-під палки». Власне така ситуація і стала причиною поширення міфів про кодування.
Міф 1. Після кодування запої стають більш затяжними і важкими.
Так, таке дійсно трапляється, але це спровоковано саме психологічною непідготовленістю пацієнта. Весь термін «в зав’язці» людина думає про алкоголь і чекає того заповітного моменту, коли зможе знову перехилити чарочку-другу. Але часто після кодування такі пацієнти втрачають почуття міри і, як результат, вихід з запою стає ще більш складним, ніж до процедури. Як бачите, тут присутній чисто психологічний аспект - відмова алкоголіка від допомоги і небажання визнавати свої проблеми.
Міф 2. Психологічна травма.
Багато пацієнтів і їх родичі скаржаться на пригнічений стан після кодування, підвищену дратівливість, безсоння. І відповідно всі відразу пов’язують два цих моменти, що не зовсім коректно. Важке емоційне самопочуття пов’язане з синдромом відміни алкоголю. Можна сказати, це психологічна ломка, коли виникає туга або злість на весь світ за свої поневіряння. Ця проблема легко вирішується за допомогою медичних препаратів, які спрямовані на врегулювання роботи центральної нервової системи.
Міф 3. Кодування - це обман.
Кодування має під собою перевірену наукову основу, яка базується на стресовій психотерапії.
Міф 4. Людину можна закодувати без її відома.
Це зовсім не так. По-перше, перед процедурою пацієнт обов’язково виводиться із запою: організм повинен повністю очиститися від етилового спирту. По-друге, виконується психологічна робота з залежним, що без згоди неможливо. Кодування ведеться виключно в тому випадку, якщо людина цього хоче. Не варто вірити і тому, що можна знайти «код». Вірніше, людина здатна знову повернутися до вживання алкоголю, але це буває лише в небагатьох випадках.
Існує ще маса міфів і відмовок, придуманих алкоголіками, які чинять опір лікуванню. Для такої ситуації підходить приказка: хто не хоче, той шукає виправдання, а хто хоче, шукає можливості. Алкоголізм лікується, і кодування - це реальна можливість забути про всі жахи залежності і знову стати нормальною людиною. Головне - бажання і професійна психологічна і медикаментозна допомога.