На сесії районної ради сільський голова с. Кропивника Михайло Барнич звернувся до в. о. заступника міського голови Василя Турчина із запитанням: коли сільради отримають обіцяні із міського бюджету кошти?
— На Дні міста міський голова обіцяв нам кошти і співпрацю. Ми вже потирали руки, але грошей і досі нема. То нам сподіватися, чи буде, як у народній приказці: “Казав пан, кожух дам…”? — допитувався Михайло Барнич.
Василь Турчин резюмував: такі розмови і справді були. Як тільки місто продасть землю, сільські ради гроші отримають.
З’ясувалося, що цього року 150 тис. гривень з міського бюджету на соціально-економічний розвиток вже отримала Голинська сільська рада. Це — втричі більше, ніж отримувала 1 сільрада торік. Бо минулого року з міського бюджету було витрачено 600 тис. гривень як допомогу на соціально-економічний розвиток для сіл району — по 50 тис. гривень для одного. І хоча депутати міської ради протестували, проте, ініціативу міського голови — підтримали.
Окрім грошей на соціально-економічний розвиток, для двох амбулаторій — Голинської та Кропивницької — передбачені кошти на ремонти. Звісно, це інше питання, адже, оскільки місто опікується спільною медициною, а район у повній мірі передає свій трансферт на фінансування охорони здоров’я то з цих коштів плануються ремонти і сільських закладів медицини. Але це, звісно, є додатковим впливом на людей.
Скільки і які сільські ради цього року отримають кошти — поки що невідомо. Адже землю (а, ймовірно, йдеться про масштабний продаж орендованих земель ТОВ “Карпатнафтохім”. — Авт.) ще не продали. Але наскільки доцільно і взагалі можливо фінансувати район у той час, коли місто має цілу купу власних проблем, — питання риторичне.
Між тим, така ініціатива може означати, що ідею про проведення адміністративно-територіальної реформи у Калуші реанімували. І методом пряника заманюють сільські ради до об’єднання.
Так, нещодавно Калуш відвідав директор з питань науки та розвитку інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. Він презентував законопроект “Про право територіальних громад на об’єднання”. Хоча законопроект нещодавно був відхилений у Верховній Раді, та він, на думку експерта, все ж буде прийнятий. Проект декларує право територіальної одиниці на об’єднання із сусідніми територіями. При цьому більша територіальна одиниця, довкола якої й об’єднуються менші, виступатиме центром об’єднання. Ініціативу має взяти на себе одна чи кілька охочих до об’єднання адміністративних одиниць, які мають звернутися до сусідніх суміжних громад із пропозицією до об’єднання.
Нагадаємо, що 16 травня Верховна Рада України не підтримала прийняття закону про об’єднання громад, а 21 травня уряд зняв із розгляду концепцію реформи місцевого самоврядування. Однак, процес продовжується. Зараз підготовлено кілька нових законопроектів, які дають змогу посилити можливості органів місцевого самоврядування.
Проте, на можливість реформи, за якою до Калуша приєднуються сусідні села, експерт дивився скептично.
— Ніхто не буде включати у межі Калуша всі території. Тому що межі міста — це одна категорія, межі адміністративно-територіальної одиниці — інша категорія. Якщо ми її включимо, то буде доволі невизначений статус цієї адміністративно-територіальної одиниці, — сказав тоді Анатолій Ткачук.
Але, за інформацією “Вікон”, після зустрічі, експерту зібрали і передали детальні пропозиції про проведення адміністративно-територіальної реформи у Калуші. Вони йому — сподобалися. Цілком імовірно, що Калуш може стати пілотним проектом на рівні України. Відтак, сільські ради і справді можуть чекати на поліпшення соціально-економічного життя за рахунок коштів із міського бюджету.
Гроші як бонус
Цього року Голинська сільська рада отримає з міського бюджету не 150 тис. гривень, а — вдвічі більше. І це, твердить сільський голова Віктор Ляхович, — кошти самої сільради, які місто вирішило повернути добровільно.
— Річ у тім, що цьогоріч підприємство “Калуський хлібокомбінат” перереєструвалося у місті, а тому податок із доходів фізичних осіб надходитиме до міського бюджету. Це для нас — мінус, а ще більший мінус для району, оскільки ми отримували тільки 25% від загальних надходжень, а район — 50%. Місто ж зараз отримуватиме всіх 75%. Для Голиня торік ця сума становила 150 тис. гривень. Ці кошти міський голова погодився нам повернути. І навіть більше: мер пообіцяв нам ще стільки ж. Адже зріс прибутковий податок та потужності виробництва, тому і надходження від підприємства цього року будуть суттєво більшими. Враховуючи кінцевий результат, з міського бюджету цього року ми отримаємо трохи більше, ніж мали б, якби підприємство і надалі було зареєстроване у Голині. Але зате наступного року не матимемо вже нічого, — стверджує Віктор Ляхович.
Кошти, які вже отримала і ще отримає, сільська рада у повній мірі спрямує на дитячий садок. Нині у селі триває реконструкція будинку культури під дитячий садок на 4 групи (82 дитини. — Авт.).
Між тим, аналогічна ситуація відбулася нещодавно, проте, закінчилася для району поразкою, адже міський голова був зовсім не такий поступливий.
У березні мав відбутися страйк медичних працівників Калуської районної лікарні, які не отримали заробітної плати за грудень. Причиною боргу стало те, що район у повному обсязі не перерахував дотацію на утримання спільної медицини. Міська влада подала до суду, і — виграла. Район подав апеляцію і — зустрічний позов, у якому йшлося про борги міста перед районом. На думку районної влади, місто незаконно присвоїло річний податок із доходів медичних працівників районної лікарні. Район при бюджетних розрахунках цю суму передбачив, але — не отримав. Проте, апеляційний позов район програв, а тому змушений був зняти приблизно 600 тис. гривень із коштів, передбачених на оплату за енергоносії відділу освіти. Тепер районні освітяни сподіваються тільки на обіцяну допомогу із області. Бо адміністративно-територіальна реформа взимку їх точно не зігріє.