Очевидним є той факт, що замість задекларованої державою політики на виведення зарплати з „тіні”, тобто зміни існуючої практики видачі платні повністю або частково у конвертах, ситуація навпаки загостриться. Адже не кожен підприємець має свій супер-маркет чи автомийку, які стабільно дають тільки прибуток. Чимало з них мають свою маленьку справу, яка дозволяє просто вижити. Тому перерахування додаткових 32% від зарплати змусить підприємців шукати шляхи зменшення удару по своїх фінансах. Однозначно, відтепер велика частина найманих працівників офіційно опиняться без роботи, хоча отримуватиме зарплату, як і раніше, але вже без відомості і оформлення трудової книжки. Інші ж наймані працівники більше мінімальної зарплати офіційно не отримуватимуть.
Іншої думки дотримуються працівники Пенсійного фонду. Офіційно — коментар заступника начальника управління Пенсійного фонду у Калуському районі Ольги Летвин:
— З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, реалізація норм якого можлива лише за умови своєчасної сплати платежів та погашеннями підприємствами існуючих боргів. Саме на роботодавців покладена відповідальність за страховий стаж людей та розмір заробітку при обрахунку пенсій працівникам підприємств в майбутньому.
Загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають підприємці (фізичні та юридичні особи) і їхні наймані працівники. Законодавство виходить з того, що для всіх громадян повинні існувати однакові принципи і механізми пенсійного забезпечення, незалежно від того, в якому секторі економіки і на яких умовах вони працюють. Тобто розмір пенсій „спрощенців” залежить від страхових внесків і протягом якого періоду вони сплачували до Пенсійного фонду.
Отже, у новому законі щодо спрощеної системи передбачено: за самого себе підприємець сплачує фіксований розмір страхового внеску, а за свого найманого працівника — 32% від фонду оплати праці (це крім того, що із зарплати перераховує до фонду 1 або 2%). Причому страхові внески потрібно сплачувати навіть тоді, коли заробітну плату не виплачено, а тільки нараховано.
Сьогодні підприємцям необхідно зрозуміти, що податкові та страхові внески за своєю ідеологією є різними платежами. Відтак у рамках нової пенсійної системи, сплачуючи до Фонду фактично копійки, підприємець не може розраховувати на таку ж пенсію, як ті громадяни, які сплачують пенсійні внески на загальних підставах. Адже мета пенсійної реформи в Україні — перехід від пенсійного забезпечення до пенсійного страхування.
У прикінцевому положенні Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зазначено, що розмір страхового внеску визначається парламентом на кожен рік — одночасно з прийняттям держбюджету. Планується, що в 2004 році він дорівнюватиме близько 70 грн. Йдеться також про необхідність уникнення подвійного оподаткування „спрощенців”: розмір їхнього податку повинен бути зменшений на суму сплаченого ними пенсійного внеску. Кошти, що спрямовуються до Фонду у вигляді частини ставки від єдиного та фіксованого податків за цих працівників, буде зараховано як страхові внески.
Щодо останнього твердження, то шляхом консультацій з працівниками як міського, так і районного управління ПФУ, вдалося з’ясувати наступне. Приміром, ви підприємець, який щомісяця сплачує 50 грн. єдиного податку. У цій сумі у Пенсійний фонд податківці відщеплюють 42%, або 21 грн. Страховий внесок, який підприємець має сплатити за себе, становить 32%, або якщо відштовхуватись від мінімальної зарплати — 65,6 грн. Отож різниця між внеском і відщепленим відрахуванням у Пенсійний фонд становить: 65,6 грн. – 21 грн. = 44,6 грн. Саме таку суму ви повинні щомісяця доплатити у Пенсійний фонд. Якщо сума відщепленого з податку платежу більша, ніж би ви хотіли перерахувати (але не менше 65,6 грн.), то необхідно звертатися до податківців.
Але проблематичним залишається питання: чи повинні, чи зобов’язані підприємці сплачувати за себе страховий внесок у Пенсійний фонд? З боєм, але все ж вдалося отримати відповідь від працівників Пенсійного фонду, які насамперед дбають про наповнення державної казни, а відтак — про вчасну і повну сплату пенсій: ні, не зобов’язані. Жодного покарання за це не передбачено. Але такий підприємець повинен запам’ятати: пенсія йому особисто за період, коли він не сплачував страхового внеску, нараховуватися не буде.
Ватикан: коли час зупинився