По калуському бездоріжжю “вдарять” тільки у травні

З настанням весни учасники дорожнього руху завжди відчувають проблеми з пересуванням автошляхами нашого міста і району. Не став винятком і цьогорічний березень, адже разом зі снігом з калуських вулиць зійшов і асфальт.
Переглядів: 371

В принципі, і взимку водії транспортних засобів не відчували особливого комфорту на засніжених та обледенілих ділянках доріг. Але це вже у минулому, а тому служби, які мали б забезпечувати у зимовий період підтримку автошляхів у нормальному стані (зразковий стан автодоріг — це щось з галузі фантастики. — Авт.), з полегшенням зітхнули. Щоправда, учасники дорожнього руху такого полегшення не відчувають.
Численні ямки, ями і ямища, утворені на асфальтовому покритті протягом зими, завдають чимало незручностей і водіям, і пішоходам. Особливо — у дощову погоду. Нерідко трапляються такі ситуації, коли, приміром, колеса авто втрапляють у замасковану водою баюру, здіймаючи вгору таке собі локальне цунамі. Оббризканий з ніг до голови, ні в чому не винний пішохід, якого спіткала гірка доля проходити повз цю баюру саме цієї хвилини, після кількасекундного шоку починає проклинати (часом і вголос) і водія, і його авто, і навіть баюру. Але рідко хто здогадується в той момент згадати „незлим тихим словом” тих, хто за такий стан доріг відповідає.

Державтоінспекція волає про допомогу
Жахливий стан автодоріг є вагомим фактором, а то й причиною численних порушень водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, які часом призводять і до автокатастроф. Тому чи не в першу чергу про якомога скоріше вирішення вічної проблеми ремонту проїжджих частин наших вулиць б’ють на сполох працівники відділення ДАІ Калуського міськрайвідділу УМВС. Днями редакція „Вікон” спільно зі старшим інженером по нагляду за перевезенням небезпечних вантажів та організації дорожнього руху, лейтенантом міліції Ярославом Лаврисем та інспектором з адміністративної практики, старшим лейтенантом Романом Сопелем провели таку собі екскурсію дорогами Калуша.
Для поїздки на вул. Об’їзну Ярослав Лаврись не пошкодував навіть своїх, хоч і стареньких, та все ж не всюдихідних „Жигулів”. Впродовж усієї нашої мандрівки від вул. Долинської і до вул. Б.Хмельницького колеса легковика не натрапили й на метр рівного асфальту. Цим шляхом в основному пересуваються вантажівки, об’їжджаючи місто і, відповідно, розвантажуючи транспортні потоки Калуша. Що вже й казати про „Жигулі”, якщо навіть потужні і більш прохідні МАЗи та КамАЗи ретельно обминають кожну яму, щоб не загубити в ній запчастини. Саме тому водії вантажівок, не бажаючи випробовувати мости та колеса своїх „залізних коней”, часто вибирають шлях через житлову зону міста. Комусь, буває, і пощастить залишитися непоміченим, але декому доводиться реагувати на смугасту паличку ДАІшника, а відтак — розставатися з 8 грн. 50 коп. адмінстягнення, призначеного судом. Водії ж транзитних вантажівок, особливо — іноземці, такими „хитрощами” не займаються, але незабутні враження про Калуш і Україну в цілому, мабуть, додому привозять.    
Не кращими за якістю виявилися і вулиці Ринкова, Литвина, Хіміків (особливо в районі ринку), Коновальця та й, зрештою,  інші. І якщо їх можна назвати периферійними, то вже центральні транспортні артерії міста мали б виглядати хоча б на порядок краще. Але цього, на превеликий жаль, про них не скажеш. Звичайно ж, кількома словами та фотографіями передати увесь „колорит” наших автошляхів дуже важко, бо для цього не вистачить і цілої газети. В принципі, у читача й самого є очі і ноги, щоб щодня бачити ці дороги і ходити по них. Бачать їх і щодня, і ними ж їздять керівники міста та начальники комунальних служб, а тому терплять всі негаразди разом з пересічними калушанами. Але доки це триватиме? Як свідчить інформація, зібрана „Вікнами”, ще довго.

Куди ідуть народні гроші?
Таке питання завжди ставлять один одному і водії, і пішоходи. Але відповіді не отримують. Адже кожен власник транспортного засобу, проходячи техогляд машини, обов’язково сплачує податок, розмір якого коливається залежно від потужності двигуна. Приміром, власник іномарки з об’ємом двигуна 1600 куб. см. щороку платить 160-170 грн. За 2004 рік у Калуші і в Калуському районі техогляд пройшли 12099 одиниць транспорту (включаючи  причепи, напівпричепи та мотоцикли). А тому, дивлячись на калуське бездоріжжя, мимоволі запитуєш: куди ж все-таки йдуть податки з власників транспорту?
За словами начальника фінансового управління Калуської міської ради Марії Семенюк, згідно із чинним законодавством загальна сума зібраних з цього податку коштів ділиться рівно навпіл. Одна частина надходить до обласного бюджету, а інша — залишається в бюджеті міському і призначається виключно на утримання автодоріг. За минулий рік таких коштів у міському бюджеті було передбачено 615 тис. грн. Реально ж надійшло 612 тис. грн. За перші два місяці цього року податок з власників транспортних засобів склав 92,2 тис. грн.
Відтак постає інше питання: якщо кошти надходять, наскільки раціонально вони витрачаються? Відповідь на нього редакція „Вікон” спробувала віднайти у начальника управління житлово-комунального господарства міста Юрія Рекунова.

Латати дороги почнуть лише в травні
— Однозначно, відновлювати асфальтове покриття автодоріг ми будемо, — сказав у своєму коментарі Юрій Рекунов. — От тільки, коли саме почнуться ці роботи — важко сказати і мені. Цього року є новий порядок розподілу коштів на виконання ремонтних автодорожних робіт. Якщо у 2004-му ремонтом вулиць міста займалися чотири фірми, то цьогоріч відділ казначейства дозволяє нам укладати договір на проведення даних робіт лише з одним виконавцем. До речі, такий підхід до використання бюджетних коштів дозволить нам нарешті відійти від нецільового їх використання. Тепер уже не можна буде „відщипнути” якусь суму від спецкоштів, які надходять від платників податку з транспортних засобів і перекинути їх на  вирішення якоїсь іншої проблеми, оскільки ці кошти по мірі надходження акумулюються на рахунку саме для ремонту доріг.
На останньому засіданні міськвиконкому був затверджений тендерний комітет з працівників УЖКГ, який визначатиме на конкурсній основі ту фірму, яка візьметься за ремонт міських доріг. Це дуже добре, адже оцінювати роботу одного виконавця набагато легше, ніж декількох. Але разом зі створенням тендерного комітету з’явилося кілька перепон для якнайшвидшого терміну початку робіт з відновлення асфальтового покриття. По-перше, згідно з додатком до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, ми змушені дотримуватись певних вимог. Відтепер кожен член тендерного комітету має щорічно проходити навчання чи курси підвищення кваліфікації з питань державних закупівель і отримати сертифікат або свідоцтво встановленого зразка. Не важко здогадатися, що поки наш тендерний комітет пройде навчання у Львові, поки приступить до виконання своїх функцій, поки буде оголошено умови тендеру на право виконання ремонтних автодорожних робіт (за місяць до його проведення, як цього вимагає чинне законодавство) і поки ці роботи ще розпочнуться, то калуські водії ще довго будуть змушені їздити по цих ямах.
Для ремонту доріг у 2005 році в бюджеті передбачено 525 тис. грн. спецкоштів. Ще 30 тис. грн. плануємо залучити з тих грошей, які мають надійти на благоустрій міста. Сума ця достатня хіба що для проведення ямкового ремонту, і то не по всій території міста. Самі розумієте, що такий ремонт далекий від технологічно ідеального. Я це можу сказати як інженер-шляховик. Але капітального ремонту навіть однієї вулиці Об’їзної, на який потрібно близько 2 млн. грн., ми не в силах провести фінансово, навіть при великому бажанні. Тому затверджений тендерним комітетом виконавець змушений буде чимало попрацювати над відновленням наших доріг. В першу чергу мають бути відремонтовані всі центральні вулиці Калуша, де є автобусне сполучення, включаючи і вул. Височанка. На проведення цих робіт ми уже склали кошторис на суму близько 240 тис. грн. І якщо кошторис буде затверджено казначейством, то вже у травні ми зможемо пересуватися рівнішими вулицями.