Про причини такого рішення, своє бачення політичної ситуації на Калущині та в Україні загалом Михайло Стечак розповів „Вікнам”.
— Що спонукало Вас увійти до „Батьківщини”?
— Мені надзвичайно імпонує партія „Батьківщина”. Передусім, через постать її лідера — Юлію Тимошенко, розумного і сильного політика. До того ж партії, у яких я перебував досі, завжди були союзниками Юлії Тимошенко і боролися з режимом Кучми разом з нею. Тому про якусь кардинальну зміну моїх політичних поглядів не йдеться. Отож, я написав заяву про вступ до „Батьківщини”, пройшов співбесіду на Івано-Франківському в обласному бюро партії і отримав квиток. Я потрапив, що називається у свою тарілку: члени партії працюють, намагаються донести свою позицію до людей, ведуть активну політичну роботу. А політика, на мою думку, за своєю суттю тим і різниться від громадської діяльності, що нею не займаються, у політиці — працюють.
Сьогодні я є членом Калуської районної організації, головою якої обрано мою колегу по депутатському корпусу Ольгу Сікору. Ольгу Мирославівну знаю давно, але чесно зізнаюся, що ніколи не сподівався від неї таких організаторських талантів. В такій організації приємно працювати: і в будні, і у вихідні їздимо селами району, спілкуємося з людьми, відновлюємо місцеві партійні осередки. Одним словом, так має бути: працюєш в партії, відчуваєш, що від того є результат. Районна „Батьківщина” стає дедалі потужнішою політичною силою. Отож, своїх поглядів я не змінював, просто вибрав на користь активнішої політичної роботи.
— Те, що депутат Михайло Стечак вже є членом ВО „Батьківщина”, не завадило Вам виступити на позачерговій сесії 6 вересня на боці своїх колишніх однопартійців щодо небажання керівництва ради змінювати регламент і реєструвати фракцію УНП.
— Свого часу я надіслав запит і звернувся до прокуратури з тим, що у міській раді не реєструють фракцію Української Народної партії. Колізія тут наступна: регламент Калуської міської ради передбачає, що для утворення фракції потрібно як мінімум 10 депутатів, Закон України дає таке право вже 5 депутатам. Приведення регламенту до вимог законодавства гальмується. Мовляв, ми звернулися за роз’ясненнями в Київ і чекаємо відповіді. І хоча на даний час фракція УНП — не моя справа, проте я хочу, аби в цьому питанні наступила справедлива розв’язка і депутати з УНП нарешті змогли реалізувати своє право і офіційно об’єднатися у фракцію.
— Депутат міської ради Михайло Стечак є членом так званої опозиційної фракції „Наше місто”. Але ж наша влада — також з дружніх і близьких Вам за поглядами політичних партій.
— Терміном „опозиція” нас нагородили вже на першій сесії теперішнього складу міської ради. Але він не означає політичних чи ідеологічних розбіжностей між „Нашим містом” та іншими депутатами, керівництвом радою. Наша опозиційність полягає у нашій незалежності, у тому, що ми активно виступаємо проти справ, які робляться в місті і, які на нашу думку, не йдуть на користь громаді. Особисто я не хочу “автоматом піднімати руку” і робити суцільний „одобрямс”.
— На останній позачерговій сесії Ви утрималися, коли депутати голосували за заяву на підтримку Віктора Ющенка. Поясніть: через партійну дисципліну чи у Вас були якісь інші міркування?
— Коли мені зателефонували і повідомили про розгляд на сесії заяви міської ради з приводу ситуації в державі, я, чесно кажучи, здивувався. Вважаю, що це було абсолютно зайвим, не на порі. Ситуація нагадує старі часи, коли місцева влада хоче першою показатися перед Президентом, мовляв, які ми віддані та лояльні. Але Ющенка і так усі поважають, ніхто не каже „Геть президента”! Я навіть запитував у друзів та знайомих: усі працюють в звичайному режимі і про якісь виступи не йдеться. Звичайно, є багато питань щодо того, як Ющенко обійшовся з Тимошенко, адже приблизно так свого часу Кучма вчинив з самим Ющенком, коли побоювався зростання його популярності. Крім того, коли демократичний Президент звільняє Прем’єра, він зобов’язаний чітко і аргументовано пояснити такий кардинальний крок. А калушани, які судячи зі змісту заяви, повністю на боці Ющенка, — не барани. Їм не потрібно у такий спосіб втовкмачувати політичний момент. Вони самі зробили революцію і, я впевнений, вже склали своє уявлення про кадрові зміни, які відбуваються у вищих владних ешелонах.
— Не так давно Ви стали фігурантом у зверненні одного з комунальних підприємств міста. Мова йшла про мільйони гривень, які буцімто на совісті Михайла Стечака.
— Там написали, що ми з Дмитром Кобилецьким на пару залишили місту збитків на 25 млн. гривень. За логікою авторів тези, я мав би бути справжнім підпільним мільйонером. Чистої води нісенітниця. А для того, аби запобігти подібним спекуляціям (впевнений: що ближче до виборів, то їх буде більше), скоріш за все, звернуся за захистом честі, гідності та ділової репутації до суду.
Ватикан: коли час зупинився