Початком подій, які довели до відкритого протистояння між громадами сіл Підмихайля і Бережниці та районним керівництвом, слід вважати 24 липня, коли на загальних зборах громад, які належать до Підмихайлівської сільської ради, голова РДА Іван Живачівський пообіцяв, що за два тижні тут буде відремонтовано дорогу. За умови, якщо люди за тиждень самотужки підготують для цього фоси.
Повіривши у можливість швидкого вирішення однієї з найболючіших своїх проблем, селяни стали до справи і, що вимагалося від них, зробили — за тиждень громада фоси підготувала. Але облаштування дороги, як виявилося, треба чекати значно довше. Ось що повідомила депутат сільської ради Любов Страчевська:
— Я кілька разів особисто приходила на прийом до Івана Живачівського з тим, аби він виконав те, що обіцяв при всій громаді. Перший раз голова РДА перебував у Очакові, другий — повідомив, що поки йдуть дощі (а тоді якраз зіпсувалася погода), діла не буде. А як тільки погода поліпшиться, ремонтники стануть до роботи. Остан-ня обіцянка датується 15 серпня, коли Іван Дмитрович запевнив, що за місяць усі роботи буде завершено. І погода якраз була підходяща. Проте протягом місяця зрушень не відбулося.
Оскільки попереду — дощі, зима, проблему дороги в Підмихайлі та в Бережниці, яка постраждала від паводку, треба вирішувати якнайшвидше. Тому 18 вересня на черговій сесії сільської ради депутатський корпус одноголосно підтримав звернення до голови РДА Іван Живачівського та голови райради Василя Прокопіва (текст оригіналу подається нижче).
А для того, аби їхнє звернення не загубилося в коридорах влади, мешканці Підмихайля та Бережниці вдалися до пікетування райдержадміністрації. „Головна мета нашої акції, — стверджує Любов Страчевська,— нагадати владі, що за слова також потрібно відповідати. Якщо ти не можеш вирішити те чи інше питання, то не потрібно обдурювати людей ”.
Такої ж думки дотримуються й пікетувальники з Бережниці.
Михайло Стеблівський, депутат сільської ради: „Повінь навесні боляче вдарила по Бережниці. Тут розмило дорогу, городи. Сказали скласти акти, розрахувати кошториси і здати їх в область. Ми все зробили, а далі нічого з ліквідації наслідків стихії не відбувається”.
Зустріч з владою чекали 4 години
Пікетувальники мали досить часу, аби висловити усі свої образи та  невдоволення владою. Так, вже багато років поспіль в Підмихайлі руйнується приміщення клубу, де немає покрівлі. У селі, де мешкає близько 2800 людей, немає дитячого садочка, клубу, освітлення вулиць. Триває поступова деградація села. Але є небайдужі, які не згідні з таким станом речей і готові до рішучої боротьби.
Їхній запал не зменшився навіть після 4-годинного очікування аудієнції головного чиновника району. Важко уявити, але з 9-ої ранку і до 13.00 люди, серед яких були і особи похилого віку, спершу мерзли надворі (і нікому діла до них не було), а потім дві години чекали у коридорі (якраз почалася колегія РДА, слідом за якою Іван Живачівський експромтом організував прес-конференцію).
Але люди і не думали відступати. І намір поспілкуватися з Іваном Живачівським попри пасивний супротив останнього таки здійснили. Щоправда, діалогу не вийшло. Так, Іван Дмитрович закинув, що фоси як слід не підготовлені. Але дорогу таки пообіцяв зробити. Мова йшла про 600 метрів в Підмихайлі. А для вирішення проблеми треба хоча б кілометр, а ще краще — три. Щодо Бережниці, то район має отримати 65 тис. гривень на ліквідацію наслідків повені. Частина цих грошей, без сумніву, надійде до Підмихайлівської сільської ради і тоді можна буде зробити дорогу і в Бережниці.
Вже традиційно Іван Живачівський говорив про політику. За такою логікою геть у всіх конфліктних ситуаціях в районі, якщо добре придивитися, можна побачити політичний підтекст і ознаки передвиборчої боротьби. Цього разу голова РДА згадував про партію Юлії Тимошенко ВО “Батьківщина”, оскільки за збігом обставин Любов Страчевська є головою партійного сільського осередку. Але пані Старчевська сказала, що до її роботи в „Батьківщині” акція не має жодного відношення: „Ми, депутати Підмихайлівської сільської ради, прийшли сюди і виступаємо від імені мешканців села, які делегували нам повноваження. Тому ми будемо домагатися уваги влади до проблем села і більше не задовільнятимемося простими відмовками та обіцянками. Якщо комусь у це важко повірити, сюди готові прийти значно більше людей”.
На вирішення проблеми влада отримала 10 днів. Якщо до діла так і не перейдуть, жителі Підмихайля та Бережниці обіцяють вдатися до масовіших акцій протесту. Люди налаштовані рішуче.
* * *
У відповідь на звинувачення, які пролунали з вуст Івана Живачівського на адресу районної організації ВО “Батьківщина”, яка буцімто підбурює людей на протестні акції, її голова Ольга Сікора сказала:
— Ми не організували, а тільки підтримали акцію. Думаю, що ініціаторів пікетів та протестів слід шукати в самій владі, яка спочатку дає порожні обіцянки, а потім дивується, від чого люди незадоволені? До речі, я сама була свідком того, як 24 липня при всій громаді Іван Живачівський пообіцяв зробити дорогу в Підмихайлі до 15 вересня. І обіцяного не виконав. Очевидно, районна влада виявилася не готовою до змін, які відбулися в суспільстві. А люди вже не ті, вони не є покірними і слухняними. Натомість, у даному випадку мешканці села продемонстрували, що готові до акцій протесту, до того, аби вимагати від влади, яку вистраждали, вибороли на Майдані, уваги і роботи на благо своєї громади. 
Мені відомо, наскільки наболіли людям проблеми в Підмихайлі, з якими вони, до речі, неодноразово зверталися і до районної „Батьківщини”. Жаліються і на те, що влада ігнорує їхні прохання та скарги. Проте жодних політичних акцій районна „Батьківщина” не організовує і не влаштовує. Вони ще не на часі. Але це не означає, що ми не будемо підтримувати жителів району у їхньому прагненні до змін на краще. Навпаки, „Батьківщина” завжди була і залишатиметься на боці людей.

ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Іване Дмитровичу!

Шановний Василю Михайловичу!

Крик душі громади сіл Підмихайля та Бережниці змусили нас, депутатів сільської ради, звернутись до Вас із просьбою повернути своє обличчя до наших соціальних проблем.
Всі ми на сходинах села були свідками обіцянок п.Живачівського про те, що у селі Підмихайля буде зроблена дорога. Була названа конкретна дата — 15 вересня. А “віз і далі там”. На сходинах в селі Бережниці було обіцяно поремонтувати дорогу, яка розмилась після повені. Там вкрай аварійна ситуація, нещодавно ледь не перевернувся автобус з людьми. Пішли дощі, скоро зима, панове, а “віз і далі там”. У наших дітей немає іншої можливості проводити дозвілля, крім сидячи в буфетах, бо у нас немає клубу; молоді мами не мають можливості працювати, їм ніде залишити дітей, бо у нас немає дитячого садочка. Ми хочемо отримати відповідь:
— Скільки грошей і на які цілі виділено районною радою в цьому році для Підмихайлівської сільської ради?
— Коли будуть зроблений (не ямковий) ремонт дороги в наших селах?
— Чи буде виділені кошти на реконструкцію та ремонт наших сільських клубів?
— Чи будуть належним чином освітлюватись наші вулиці?
Ми, панове, стояли на Майдані не тому, щоб Вам було затишно і тепло у Ваших кабінетах, а задля того, щоб мати свою демократичну владу, яка переймається нашим соціальним буттям і готова нам допомогти у вирішенні наболілих проблем.
А, можливо, Ви не бачите наших бід тому, що цими дорогами не ходять до школи Ваші діти? І не Ваші діти тиняються попід бари, не маючи клубу?
Спитайте у жителів села: чи такою вони хотіли бачити свою українську демократичну владу?
Прийнято на сесії
Підмихайлівської сільської ради 18.09.2005 року.