Як зауважив Віктор Рог, про цю людину мало відомо навіть тут, на Західній Україні, яка є колискою його життя. Тож до 75-річчя з дня народження Зіновія Красівського п.Віктор разом з істориком Романом Ковалем та за сприяння історичного товариства “Холодний Яр“ видали книгу “ Жага і терпіння”. До книги увійшли виступи і самого Красівського, а також спогади про нього Слави Стецько, Андрія Парубія, Опанаса Заливахи…
Зіновій Красівський лише місяць прожив в незалежній Україні (помер 20 вересня 1991р.) — в тій Україні, за яку він був засуджений і відбував заслання, під час якого важко травмувався на роботах в шахті, за яку активно боровся і за яку помер. Він говорив: “ Знайте! Ідея живе лиш тоді, допоки людина прагне за неї померти”. В кожному механізмові є двигун, і Красівський, за словами Віктора Рога, був тим непомітним двигуном, який приводив в дію велику машину. Адже, незважаючи на репресії, він не втратив віри, став одним із співзасновників Українського Народного Фронту та Української Гельсінської Групи. На засланні написав збірку поезій “Невольницькі плачі”, яка вперше побачила світ в Брюсселі, а пізніше була перевидана в Калуші, є автором поеми “Тріумф сатани”, історичного роману “Байда”.
Книга уже “побувала” в Тернополі, Бучачі , Івано-Франківську, а мер Івано-Франківська Зіновій Шкутяк пообіцяв закупити 250 примірників для місцевих бібліотек. Шлях “Жаги й терпіння” пролягає тепер до Долини, Витвиці (рідного села Красівського, де, до речі, є музей його імені), а закінчиться її подорож в Моршині — місті, де в 62-річному віці перервалося життя цієї неординарної людини…
Ватикан: коли час зупинився