„Чесно, реально немає куди піти”

Взагалі ж молоді люди сподівалися побачити міського голову і задати йому анонсоване „101 питання меру”. Але Ігоря Насалика, за словами в. о. першого заступника міського голови, керуючої справами виконкому Наталії Бабій, термінові справи покликали до Києва („у міського голови важкий спадок і він вирішує у Фонді держмайна питання по „ЛУКОРу”). Отож відповідати молодим людям довелося представникам влади — Наталії Бабій, заступнику міського голови з гуманітарних питань Олександру Челядину та начальнику управління з питань сім’ї, молоді, фізкультури та спорту Михайлу Климу, начальнику управління культури Івану Шалаті та в. о. начальника управління освіти Любові Максимович. Усі — „офіційні посадові особи”. Прийшли і представники міськрайонного Центру зайнятості та служби у справах неповнолітніх, тобто люди, до проблем молоді не сторонні.
Тема „круглого столу” — „Молодь Калуша: реалії і перспективи”. Зацікавленість проявили молоді калушани — учні навчальних закладів, представники молодого крила політичних партій, громадських, релігійних об’єднань, молодіжного парламенту та вільні студенти.
Працювали у режимі „запитання-відповідь”. Природно, очікувалося, що молодих людей насамперед цікавитимуть питання працевлаштування. Проте у ході дискусії виявилося, що на першому місці для більшості — проблема дозвілля. Більшість обурювалася від того, що молодь у Калуші вечорами „п’є пиво, курить і жує”. Інші намагалися повернути діалог до конструктивного русла і обговорити проблему дозвілля загалом, адже не секрет, що місць, де молода людина може провести вільний час, у Калуші — катма.
А у центрі є ще одна проблема — тут облюбували собі лавочки люди з асоціальною поведінкою — бомжі, любителі випивати тощо. Олександр Челядин зазначив, що це є проблемою центрів практично усіх міст, але влада обіцяє попрацювати у цьому напрямку. Виявилося, що молоді немає куди викинути сміття: деякі унікуми, буває, долають мало не пів-міста з обгорткою для морозива і шукають смітник. Наталія Бабій повідомила, що у міському бюджеті виділені кошти на закупівлю гарних пластикових урн, а сміттєвози для економії коштів будуть переведені на газ.
Влада вже обіцяла, що всерйоз займеться рекламою у місті і для такої діяльності навіть буде створено окреме комунальне підприємство. У зв’язку з цією ініціативною представники християнських молодіжних спілок виступили з ініціативою заборонити рекламувати спиртні, тютюнові вироби тощо. Це зауваження влада пообіцяла врахувати.
Деякі особливо „просунуті” молоді люди запропонували створювати молодіжні комітети, які на вулиці штрафуватимуть своїх однолітків, якщо ті дозволять собі пити пиво чи курити. Проте ця ідея з розряду утопічних: право вдаватися до покарань жодні молодіжні комітети не мають і мати не можуть (і це дуже добре).
„Чесно, реально немає куди піти” ,— констатував невтішну реальність з молодіжним дозвіллям один з учасників „круглого столу”. У влади, як виявилося, вже виникли певні пропозиції з цього питання, але треба трохи часу. Зокрема, за рік у цьому напрямку мають бути певні здобутки. Ще у Калуші дискримінують рокерів. Проявляється це у тому, що на загальноміських заходах розважають громаду здебільшого „попсові” і взагалі заїжджі виконавці. Так, приміром на концерті до Дня міста рок-групам давали проспівати по одній пісні, у той час, як іншим артистам, — по дві. „Будь-ласка, збирайте у парку свій концерт”, — відповіла на ці закиди Наталія Бабій.
Прозвучала і думка, що молодь часто не знає, що робити з вільним часом, і виховувати її у цьому напрямку мають освітяни. Проте робити це вони можуть тільки у рамках шкільної програми.
Тільки насамкінець зустрічі за „круглим столом” почали предметно обговорювати питання працевлаштування молоді. Так, за інформацією Центру зайнятості, 60% людей, які стоять тут на обліку, не бажають працювати. Молодь також нечасто приходить, аби дізнатися, які вакансії пропонують працедавці. До речі, коли йшлося про громадські роботи, які під час канікул можуть виконувати наші учні та студенти, то охочих попрацювати і підзаробити серед молоді Калуша не знайшлося. Загалом, тут простежується конфлікт інтересів: молоді люди, не маючи кваліфікації, хотіли б добре заробляти, а роботи, яка відповідала б їхнім запитам, практично немає.
Прикро, але скидається на те, що серед розмаїття молодіжних громадських організацій міста є й такі, що існують формально, не для молодіжного загалу, а вдовольняючи амбіції лідерів, і часто маючи перед собою єдину мету — „вибити” гроші під різні проекти.
До слова, у ході дискусії Наталія Бабій пообіцяла, що на міському телебаченні буде організовано молодіжну програму і вихід у ефір зможуть отримати усі молоді люди. Також проблеми молоді висвітлюватимуться на  шпальтах муніципальної газети. Таким чином, діалог „влада — молодь” здійснюватиметься не час від часу, до відповідних свят, але й у постійному режимі.