Бензин та дизельне пальне почали стрімко дорожчати з початку минулого року. А ідею про перегляд на той час діючих тарифів перевізники міста почали обстоювати ще з початку літа. По кількох місяцях вичікування, 20 вересня 2005 року, виконком Калуської міськради пішов їм назустріч: тут офіційно визнали, що вартість проїзду потрібно змінювати. Тоді влада керувалася такими міркуваннями: подорожчало пальне (його частка у тарифі перевищила 40%, у той час як рентабельними транспортні перевезення вважаються, коли вона становить до 30%), зросли інші витрати перевізників і, що також важливо, зростає вартість послуг загалом.
Слід нагадати, що пропозиція, з якою до влади вийшли перевізники була наступною: підняти вартість проїзду у міських „маршрутках” з 70 коп. до 1 грн. 20 коп.
Спільними зусиллями ці ініціативи трансформували у компромісніший і більш-менш прийнятний для перевізників і населення варіант: проїзд у мікроавтобусі має коштувати не більше 1 грн., в автобусі без права пільгового проїзду — до 90 коп., а у так званому пільговому автобусі — до 75 коп.
Рух назад
Сьогодні Інтернет рясніє повідомленнями на тему здешевіння вартості пального на українських АЗС. Так, Західна інформаційна корпорація (ЗІК) повідомляє, що за даними моніторингу Держінспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області, тільки за першу декаду листопада роздрібні ціни на світлі нафтопродукти знизилися на 4-6% проти жовтня. Станом на середину місяця АЗС операторів, які домінують на ринку області, пропонували бензин марки А-76-80 за ціною 3,62 грн. за літр (у жовтні було 3,83 грн.), А-92 — 3,73 грн. (проти 3,95 грн.), А-95 — 3,88 грн. (проти 4,05 грн.). Дизпаливо подешевшало з 3,77 грн. у жовтні до 3,62 станом на 10 листопада.
У порівнянні з цінами вересня динаміка зниження цін на автозаправках вражає: бензин подешевшав у середньому на 20%, а дизпаливо — на 12%.
Уряд обіцяє, що принаймні до весни наступного року зворотного процесу подорожчання пального не буде, тож владі на місцях слід відповідно скоригувати вартість транспортних послуг. До слова, такими є рекомендації й Антимонопольного комітету України. І ці процеси у деяких західноукраїнських містах уже почалися.
Зокрема, на Рівненщині з 14 листопада подешевшали міжміські маршрути (вартість міських перевезень тут наразі не змінили), — інформує ЗІК. Готуються до подешевшання громадського транспорту і у Тернополі. Тут обговорюється доцільність зниження тарифу на проїзд у міському транспорті на 10%. А у Дрогобичі на Львівщині влада своїм рішенням знизила тариф на міські „маршрутки” з 75 коп. до 60 коп. До слова, перевізники цього міста категорично не згідні з таким розвитком подій і розпочали страйк, повністю припинивши перевезення пасажирів. Влада Дрогобича наразі дозволила перевізникам курсувати містом за старими цінами і тим часом взялася рахувати та обґрунтовувати новий тариф.
Вже є інформація і про те, що у сусідній Львівщині намітилася тенденція до зниження роздрібних цін на основні групи продуктів харчування. Мовляв, оскільки транспортні витрати є складовою собівартості практично усіх товарів та послуг, то його подешевшання, за логікою, має тягнути за собою поступове зниження цін.
Ці радісні дані, які подають у своїх звітах здебільшого прес-служби обласних адміністрацій, як виявилося, результат не стільки нормальних ринкових процесів, як наслідок розпоряджень та рекомендацій, отриманих від центральних органів влади.
Навколо спірного питання
Виявляється, ще минулого тижня відповідну директиву з Кабміну отримала і міська влада Калуша. Про це повідомив заступник міського голови з економіки і власності Ігор Очкур.
На думку пана Очкура, це питання є спірним і свідчить про те, що уряд, діючи методами жорсткого адміністрування, намагається виглядати „добрим”. До речі, окрім вартості послуг перевізників, які напряму пов’язані з цінами на пально-мастильні матеріали, уряд намагається змусити владу впливати і на ціни на продукти харчування.
Щодо розцінок на перевезення у міському транспорті, то тут міська влада, як замовник перевезень, може визначати і впливати на вартість проїзду. На відміну від цін на продукти харчування та інші товари, які у сучасних мовах регулюються виключно ринковими методами. І якщо й дешевшають, то без жодного впливу влади. А намагання втручатися у ці процеси адміністративними методами, за словами Ігоря Очкура, може призвести до того, що товари, на які намагаються штучно знизити ціну, ризикують стати дефіцитними і просто зникнуть з полиць.
Обнадійлива для калушан інформація від Ігоря Очкура полягає у тому, що в управлінні економіки міської ради взялися за розрахунки вартості послуг міських перевізників. І якщо результат обрахунку підтвердить, що 1 гривня за проїзд у міській „маршрутці” — занадто дорого, на затвердження виконкому міської ради запропонують нові ціни на проїзд. Якими вони можуть бути: чи повернуться до попередніх 70 коп., чи стануть скажімо 80, 90 коп. — покаже час.
До слова, перевізники Калуша навряд чи погодяться з новими пропозиціями. Крім того, Ігор Очкур наголосив, що усі вони мають відповідні угоди з вказаною вартістю перевезень, що, мовляв, створить додаткові перепони для влади у врегулюванні цього питання. Втім, коли рік тому транспорт у місті дорожчав, жодні вже укладені угоди не стали перепоною.
Сподіватися на подешевшання проїзду можна, але й ілюзій створювати не варто. Так, за словами депутата міської ради, керівника найбільшого у місті автотранспортного підприємства — ВАТ „Калуське АТП” — Василя Любаса, вартість проїзду у транспорті, попри звернення з облдержадміністрації, тут знижувати просто не можуть. Оскільки для цього немає жодних економічних передумов. Так, пан Любас нагадав, що рік тому, коли у місті востаннє переглядали транспортні тарифи, пальне коштувало 3,40 грн. за літр, тобто було навіть дешевшим, ніж сьогодні, після подешевшання. До того ж, не слід нехтувати тим, що у тарифі, окрім складової витрат на пально-мастильні матеріали, присутні і мінімальна заробітна плата (яка постійно зростає), і вартість комплектуючих та запчастин (яка зростає шаленими темпами). До прикладу: якщо рік тому шини для „Ікаруса” коштували 620 гривень, то сьогодні за аналогічну продукцію вже треба викласти 1260 гривень.
„Це чистої води популізм, відірваність уряду від реальності. Більше року вартість пального, інших складових тарифу, зарплати зростали, а тарифи на перевезення ми не переглядали. І сьогодні їх знижувати — невиправдано”, — зазначив Василь Любас. І окремо додав, що на міжобласних маршрутах, перевезення на яких здійснює ВАТ „Калуське АТП”, досі вартість проїзду не відповідала собівартості — підприємство навіть не дійшло до економічно-обгрунтованого тарифу. А сьогодні його адміністративним способом абсолютно безпідставно намагаються зменшити. Це нонсенс.
* * *
Чи стане проїзд у міському транспорті дешевшим? Віртуально — так, але у реальність такого повороту подій повірити дуже важко. У даному випадку: з одного боку, інтереси перевізників, які, без сумніву, протестуватимуть проти будь-яких невигідних для них ініціатив; з іншого — інтереси громади, яка напряму зацікавлена, аби транспорт коштував бодай на кілька копійок, але дешевше, і на боці якої, нехай і популістські, але конкретні дії Кабміну. Між ними опинилася місцева влада. Їй і бути арбітром та вирішувати: виконувати директиви, спущені зверху, наражаючись на ризик протестів з боку перевізників (як це вже відбувається у Дрогобичі), чи залишити все, як є, ризикуючи при цьому зустріти серйозну критику опонентів: мовляв, кругом ціни знижують, а у нас — ні.
Крім того, досі „маршрутки” курсували містом при тарифі 1 грн. і вартості пального, що наближалася до 5 грн. за літр, і при цьому питання про збільшення вартості проїзду не піднімали, тому можна припустити, що прибутки перевізники все ж мали. Отож простір до маневру влада має.
Ватикан: коли час зупинився