„Живу, як у виробничому цеху”

До редакції „Вікон” звернулася калушанка Галина Монастирська, яка вже четвертий місяць намагається вирішити свою проблему. За цей час вона вже двічі побувала на прийомі у міського голови Ігоря Насалика, зверталася до прокуратури і санепідемстанції, і щодалі, то повнішим є відчуття повної безвиході. „Куди б Ви не писали, куди б не зверталися, до Вас приходять, але все одно нічого не робиться”, — у відчаї розповіла про свої митарства пані Монастирська.
Переглядів: 656

Проблеми, за словами калушанки, почалися, коли у вересні на першому поверсі житлового будинку, просто під її квартирою підприємець відкрив хімчистку „Золушка”. Але, оскільки у житлових будинках хімчистки, пральні, бані та сауни відкривати, за визначенням, не дозволено, то, вочевидь, підприємство позиціонується як пункт приймання речей у хімчистку.

Проте з цим категорично не згідна пані Монастирська, якій, за її словами, доводиться жити в умовах, що нагадують виробничий цех. Крім того, у рекламних оголошеннях, які з’явилися у місцевих ЗМІ до відкриття „Золушки”, зазначено перелік послуг, які можна тут отримати. Серед них, окрім прибирання, є і „хімчистка килимів та м’яких частин і реставрація пір’я та подушок та кварцування пір’я”.
За словами пенсіонерки, пір’я реставрують у приміщенні, яке до того у квартирі було кухнею. „Я не можу відкрити кватирку — кругом залітає пір’я і пух. Попрала і вивісили білизну і вона також вся покрилася пухом”, — розповіла про свої проблеми Галина Монастирська. Ще жінка повідомила, що кожного робочого дня у квартирі під нею стабільно працює потужний пилосос і час від часу відчутним є запах хімікатів. Тобто люди вимушені жити у постійному стресі, що здоров’я родині пані Галині не додає, а на її чоловіка, який має серцеву недостатність, і зовсім погано впливає.
Ще у вересні жінка розпочала боротьбу за якість свого проживання: 14 числа вона подала відповідне звернення до міської прокуратури, а 22 — звернулася до головного санітарного лікаря Калуського району Богдана Пеленички. Представники санепідемстанції виїхали з перевіркою на місце і 9 жовтня Галина Монастирська отримала відповідь за підписом пана Пеленички. У ній йшлося: „Факти підтвердилися, послуги з чистки м’яких меблів, килимових і пухових виробів надають без погодження з держсанепіднаглядом”. Постановою СЕС від 2 жовтня №187 на підприємця накладено штраф і зобов’язано „припинити біочистку м’якої частини меблів і килимових виробів”. Таке рішення сама скаржниця трактує як половинчасте, оскільки про механічну очистку пилососом у ньому немає жодного слова. До речі, у вересні Галина Монастирська зверталася і до пожежників. Інспектор прийшов і проінформував її, що жодних дозволів для роботи хімчистки пожежники не видавали.
Здавалося б, такі відповідальні служби плюс ще втручання влади мали б питання зрушили з мертвої точки, але минули місяці, а хімчистка і далі працює у звичному режимі. „Я до зими вимила вікна, а вони усі знову покрилися пухом”, — каже калушанка. Саме це підштовхнуло її до повторного звернення до СЕС. Втім, там жінка дізналася, що наразі справу призупинено, оскільки підприємець звернулася до обласної санепідемстанції.
— Нарешті, минулого вівторка до мене прийшли з санепідемстанції і сказали: як тільки я зауважу, що хімчистка працює, маю подзвонити за телефонами, які мені залишили. Мовляв, спеціалісти прийдуть і зможуть спіймати підприємця на „гарячому”. Це сталося буквально через день: у четвер, як і було обумовлено, я зателефонувала до СЕС. Але ні того, ні наступного дня ніхто так і не прийшов,— каже пенсіонерка.
Щодо втручання влади, то за скаргою Галини Монастирської на місце виїжджав заступник міського голови з економіки і власності Ігор Очкур. Відповідь була лаконічною: „Факти підтвердилися. Заходи вживаються”. І на тому ситуація нібито вичерпалася.  Тільки не для пані Монастирської. Оскільки реальних зрушень так і не відбулося.
Тож жінка вирішила радитися з юристом. Їй рекомендували звернутися до обласної СЕС з тим, аби мати підстави позиватися до суду. У тому числі — і на бездіяльність контролюючих органів і влади.
„Вікна” отримали коментарі з приводу конфліктної ситуації від Богдана Пеленички та Ігоря Очкура.
Головний санітарний лікар повідомив, що пані Монастирська неодноразово скаржилася у різні інстанції, у тому числі і райСЕС. Проте спеціалісти СЕС не змогли зафіксувати, що тут і справді працює хімчистка. „Ми винесли постанову, наказали власника і заборонили проводити хімчистку”, — зазначив Богдан Зіновійович. Далі потрібно діяти тільки через міліцію, оскільки інші служби просто не мають доступу до приміщення. Крім того, СЕС має обмежений вплив на підприємця. Також служба, яку очолює Богдан Пеленичка, звернулася до заступника міського голови Ігоря Очкура, щоб той створив комісію і зафіксував, чим насправді займаються у квартирі на першому поверсі. Щодо штрафу, який підприємець, до слова, оскаржила, то його розмір — 34 гривні. Сьогодні питанням роботи хімчистки, за словами Богдана Пеленички, мають займатися правоохоронці, а пані Галина Монастирська — звертатися до суду.
Ігор Очкур у своєму коментарі вказав, що факти, викладені у скарзі калушанки, підтвердилися. Але інших важелів впливу, окрім того, щоб зафіксувати порушення, влада не має. Пан Очкур солідарний з Богданом Пеленичкою, що цим мають займатися правоохоронці. Міг би втрутитися і архбудконтроль, оскільки приміщення навіть не переведене з житлового у комерційний фонд. А підприємець тим часом займається не рукоділлям, а небезпечним для оточуючих бізнесом.
Тож усі нібито і небайдужі до проблем Галини Монастирської. Проте виглядає, що влада, контролюючі органи, правоохоронці діють абсолютно неузгоджено. У такій ситуації пані Монастирській не залишається нічого більше, як ходити по інстанціях і без кінця звертатися то до одних, то до інших. І поки що без особливого ефекту.