На початку минулого року Кабмін видав постанову, якою було регламентовано порядок утворення прийомних сімей в Україні. Практика створення таких родин, яка у вигляді експерименту з 2002 року започаткова у деякий регіонах України, з 2006 року поширена на усю державу. Прийомна сім’я нині розглядається як оптимальна форма виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та єдина реальна альтернатива державним сиротинцям.
У Калуші справа популяризації і створення прийомних родин просувається найуспішніше в області. Так, за словами начальника служби у справах неповнолітніх Калуської міської ради Лесі Дзундзи, нині у нашому місті вже створено п’ять прийомних родин, у яких загалом виховується 12 дітей (у двох родинах максимально можлива кількість прийомних дітей — по чотири, у одній — двійко, і ще дві родини взяли на виховання по одній дитині. — Авт.). Три прийомні сім’ї утворені вже у поточному році. За кількістю прийомних сімей на рівні з Калушем перебуває лише Івано-Франківськ. Але тут, по-перше, кількість населення значно більша; по-друге, загалом у прийомних сім’ях обласного центру виховується значно менше, ніж у калуських, дітей (семеро. — Авт.).
Всього у нашій області станом на 1 липня вже було утворено 30 прийомних сімей, у яких влаштовано 39 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Найчастіше до таких родин беруть по одній дитині. Двоє дітей взяли всього дві родини (одна — у Калуші, інша — у Долинському районі), троє — в одну родину (м. Івано-Франківськ). Прикладами, коли на виховання забирали відразу четверо дітей, може похвалитися тільки Калуш.
Постанова Кабміну визначає, що дитину у прийомну сім’ю може взяти як подружня пара, так і окрема особа, яка не перебуває у шлюбі. У нашому місті найчастіше дітей на виховання поки що брали саме одинокі люди: одну прийомну родину для чотирьох дітей створив чоловік; ще одну з такою ж кількістю дітей — жінка. Ще одна жінка, яка не перебуває у шлюбі, взяла у прийомну сім’ю одну дитину.
Більшість дітей, які виховуються у таких родинах Калуша, — віком понад 6 років; і лише одна не досягла цього віку. З 12 дітей, шестеро — калуські. Решту прийомні батьки взяли з Надвірянянського, Долинського будинків дитини та Івано-Франківської школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У нас ще нікому не відмовили
Леся Дзундза повідомила, що у Калуші ще не було жодної відмови бажаючим створити прийомну сім’ю. На рівні області зафіксовано всього один такий випадок: в Івано-Франківську за результатами обов’язкових курсів для майбутніх прийомних батьків відмовили одній сім’ї за висновками психолога — через неврівноважену і неадекватну емоційну поведінку. До речі, на даному етапі у Калуші готується створення ще однієї прийомної сім’ї: дитину до неї уже підібрали і заяву розглядатимуть найближчим часом.
Бажаючі взяти у родину дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування, мають звернутися із заявою у Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та подати необхідний пакет документів (підтвердити наявність відповідної житлової площі та дохід на кожного члена сім’ї, який не може бути нижчим прожиткового мінімуму. — Авт.). Визначено перелік осіб, які не можуть стати прийомними батьками. Це недієздатні або обмежено дієздатні люди, які свого часу були позбавлені батьківських прав або права опікунства через неналежне виконання своїх обов’язків.
Кожен бажаючий створити прийомну сім’ю має прослухати курси й отримати рекомендації фахівців щодо можливості стати прийомними батьками. На підставі офіційних висновків рішення про створення прийомної сім’ї приймає опікунська рада, і остаточне — виконавчий комітет міської ради. Дитина чи діти, яких віддадуть на виховання такій родині, визначаються наперед. Обов’язковою є також довідка з дитячого будинку, яка засвідчує, що між майбутніми опікунами і дітьми існує нормальний психологічний контакт.
— Дитина у прийомній сім’ї, — підкреслила Леся Дзундза, — зберігає за собою усі пільги і державні гарантії, її утримання і виховання забезпечує держава. На кожну дитину опікун отримує допомогу у розмірі двох прожиткових мінімумів плюс 35% за виконання обов’язків по догляду і вихованню дитини.
Тож, можна стверджувати, матеріальне забезпечення дітей, яких віддають у прийомні родини, є потужним. Так, до прикладу, нині прийомна родина, яка взяла на виховання четверо дітей, щомісяця отримує близько 6 тис. гривень. Ці кошти у вигляді субвенції надходять з державного бюджету.
Така матеріальна підтримка відіграє не останню роль у рішенні утворити прийомну сім’ю. Цілком ймовірно, що в окремих випадках — ключову. Для того, аби унеможливити створення прийомних сімей, де прийомні батьки керуються суто меркантильними міркуваннями, за кожною прийомною родиною встановлюється нагляд. Так, за такими сім’ями закріплюється соціальний працівник, який здійснює постійний соціальний супровід.
Щодо служби у справах неповнолітніх, то, за словами Лесі Дзундзи, на працівників служби покладено функцію право-виховної роботи з такими сім’ями та контроль за використанням коштів. У випадку, якщо державні кошти йдуть не на потреби дитини (на щастя, у Калуші таких ще не було. — Авт.), функціонування прийомної сім’ї припиняється.
До слова, спостереження за тими прийомними сім’ями, які вже є у Калуші, практично жодних негативних моментів не виявило: діти проживають у комфортних умовах, відвідують звичайні школи і мають належний догляд та підтримку з боку прийомних батьків. За винятком одного прикрого випадку. Так, в одній з калуських прийомних родин зафіксовано випадок, коли прийомний батько огрів дитину ременем. За цим фактом було відповідне реагування і кримінальна міліція у справах неповнолітніх звернулася до суду. Історія завершилася більш-менш благополучно для прийомної родини: батько, який вдався до такого екстремального методу виховання, оштрафований. Дитину за висновками психолога вирішили не забирати, оскільки сам хлопчик просився, аби залишитися у цій сім’ї. А його прийомний батько запевнив, що подібне більше не повториться.
Щодо області загалом, то тут одна прийомна сім’я вже ліквідована: виявилося, що дітям більше подобалося жити в інтернаті, ніж в умовах почасти суворого родинного виховання.
Інтернати
не хочуть віддавати дітей
Основна стратегія створення прийомних сімей — позбутися дитячих будинків як таких, і домогтися того, аби усі діти виховувалися у родинах і ставали нормально адаптованими у суспільстві особистостями. Робота з дитячими будинками є одним зі складних етапів утворення прийомної сім’ї. За словами Лесі Дзундзи, причин може бути кілька. Ймовірно, саме через фінансову складову (кошти на кожну дитину спрямовують вже не в інтернат, а прийомній родині. — Авт.) інтернати не зацікавлені прощатися зі своїми вихованцями. Цілком можливо, що тут не бажають ризикувати, віддаючи дітей, до яких звикли, як до своїх, у невідомість.
Ще одна проблема — є багато бажаючих взяти на утримання маленьких дітей. Проте таких дітей зазвичай прагнуть усиновити, тому немовлят до року у наших сиротинцях практично немає. Більше того — часто бажаючим доводиться звертатися в інші області і там шукати малюка для усиновлення. Значно важче підшукати родину більшим дітям.
На сьогодні у Калуші є дві сім’ї, які звернулися з наміром усиновити дитину.
Нещодавно у Калуші стався такий прикрий випадок: калушанка виявила бажання усиновити 2-місячну дитину, яку залишили батьки (подейкують, її мама покинула в одному з кафе міста. — Авт.). Законодавець у таких випадках передбачив місячний термін, протягом якого дитину можуть усиновити на місці. Проте у даному випадку її, не дослуховуючись до побажань калушанки, взяли на регіональний облік і дали дозвіл на опіку у одному з районів області. Це рішення органів опіки і піклування наразі оскаржується через прокуратуру.
Незважаючи на те, що Калуш у справі створення прийомних сімей тримає впевнене лідерство на рівні області, у нас планують і надалі широко популяризувати цю суспільно-важливу справу.
— Вже готова соціальна реклама „Прийми дитину у родину”, — повідомила Леся Дзундза. — Її безкоштовно розташували на міському сіті-лайті, що на бульварі Незалежності.
Окрім кількісного, назріває і якісний прогрес. Калуш має усі шанси стати піонером у відкритті будинків сімейного типу. Фактично це те ж саме, що і прийомна сім’я, тільки дітей дозволяється брати більше чотирьох. Вже є звернення калушанки, яка на базі вже утвореної прийомної сім’ї має намір відкрити дитячий будинок сімейного типу. Позитивне рішення з цього питання наразі гальмується через відсутність належного забезпечення житловою площею.
Ватикан: коли час зупинився