Повінь на Калущині

Значні опади всередині минулого тижня призвели до підйому рівня усіх річок на території області та підтоплення великих територій. Серед постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації — Калуш та Калуський район.
Переглядів: 574

Протягом тижня проходив збір даних про завдані збитки. Усю інформацію передадуть до облдержадміністрації. Очікується, що наслідки повені ліквідовуватимуть за рахунок коштів резервного фонду держбюджету.

Калуш: орієнтовні збитки 3,8 млн. гривень
Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської міської ради Іван Дембич повідомив, що у ніч з минулої середи на четвер у межах міста підйом води на річці Лімниці становив 3,5 метра. Такої високої води у Лімниці на території Калуша не спостерігалося протягом щонайменше останніх 10 років. Крім того, вийшла з берегів Млинівка: фактично річка повернулася у своє природне русло. Рятувальники пробували прокопувати траншеї, але відвести воду було нікуди.
Вплив стихії відчула більшість калушан. Але якщо у мікрорайонах багатоповерхової забудови дискомфорт городян був насамперед пов’язаний з тим, що ливнева каналізація не впоралася з потоками води і у дворах утворювалися водойми, то у прилеглих до Млинівки мікрорайонах люди зазнали реальних збитків. За словами Івана Дембича, були підтоплені окремі вулиці мікрорайонів Хотінь (зокрема, Гуцульська, Київська, Добрівлянська, Долинська, Кармелюка, Писарська) та Підгірки (Зелена, Старицького та ін.). Щоправда, жоден будинок серйозно не пошкоджено. Вода здебільшого залила людям городи та підтоплювала підвальні приміщення.
— У ніч на минулий четвер було невідомо, як розвиватиметься паводкова ситуація, — зазначив Іван Дембич. — У Хотіні працювала міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, члени якої пояснювали людям, як вести себе в умовах паводку. Тут же чергував аварійно-рятувальний загін Калуського райвідділу Головного управління МНС в Івано-Франківській області. Мешканці підтоплених вулиць переганяли худобу та свійську птицю у безпечні місця. Але гіршого, на щастя, вдалося уникнути: вода перестала прибувати, тож рятувати самих людей не довелося.
Зважаючи на значні та тривалі опади, міські служби та рятувальники цілодобово чергували на таких потенційно небезпечних об’єктах у зоні діяльності ДП „Калійний завод”, як Домбровський кар’єр, хвостосховища та шламонакопичувач. У кар’єрі рівень розсолів піднявся на півметра, на шламонакопичувачі відбувся перелив, а на хвостосховищі рівень розсолів піднявся на 105 мм. На останньому об’єкті відбулося наводнення тіла дамби, її постійно підсилювали, тому переливу розсолів та серйозних екологічних наслідків вдалося уникнути.
Після того, як опади припинилися і паводок спав, місто почало рахувати свої втрати. За приблизними підрахунками, збитки від повені у Калуші становлять порядку 3,8 млн. гривень. Левова частка їх — втрати КП „Водотеплосервіс”. Так, внаслідок надзвичайної ситуації постраждали водозабірні споруди у Хотіні та Добрівлянах. Тому вода на місто практично до початку цього тижня подавалася обмежено і була брудною та замуленою. Зважаючи, що у сусідніх Долині та Надвірні внаслідок повені водопостачання взагалі було припинено, можна стверджувати: у нас не все так погано. Ситуація у водопостачанні калушан більш-менш нормалізувалася на початку цього тижня.
Усю інформацію передадуть до області, а вже обласна влада, переконаний Іван Дембич, звертатиметься до Кабміну з тим, аби нам виділили кошти на ліквідацію наслідків стихії. Щодо збитків, яких зазнали у своїх господарствах калушани, то їх можуть компенсувати лише страхові компанії. Звичайно, якщо майно громадян було застрахованим. З держбюджету місто розраховує отримати кошти для комунальних підприємств, зокрема КП „Водотеплосервіс”. Так, тепер потрібно провести очистку замулених свердловин та замінити два насоси на хотінському водозаборі (вони вийшли з ладу. — Авт.). Також за кошти, виділені на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації, планується відновити берегоукріплення річок та провести очистку русла Млинівки.

Калуський район: зруйновані дороги, мости
та газопровід
Значно серйозніших проблем завдала повінь мешканцям сіл району. На даний час, повідомив начальник відділу з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської РДА Богдан Скрипник, триває збір інформації з сільських рад постраждалих населених пунктів. Ці дані будуть зведені  і тільки відтак можна буде оцінити реальні збитки. Судячи з вже наявної інформації, мова йтиме про мільйони (можливо, що і десятки мільйонів) гривень.
— Рівень води у річках району піднявся на 1,5-2 метри, — зазначив Богдан Скрипник. — І причина цього — не так опади на території району, як велика вода, яка прийшла з гір. Такої повені на Калущині не було з 1969 року.  Ясно, що у районному бюджеті коштів для ліквідації наслідків стихії немає (резервний фонд становить всього 100 тис. гривень. — Авт.). Тому зведений кошторис відновлювальних робіт ми скеруємо в область. Зважаючи, що постраждалими є більшість районів, розраховуємо, що надзвичайна ситуація буде класифікована як НС регіонального рівня.
На території району — 28 сільських рад. Переважна більшість постраждала внаслідок повені. Найбільше збитків стихія завдала на території Пійлівської сільської ради: на пішохідному мості річки Чечва розірвало газопровід діаметром 133 мм, внаслідок чого без газу залишилися села Довга Калуська, Тужилів та частково Пійло. На території Пійла через розлив річки затопленими виявилися 160 господарств, зруйновано дерев’яний та залізобетонний автомобільний мости через Чечву, пошкоджено близько 1 км дороги. Серйозно постраждав і Тужилів. Тут, за попередніми даними, підтоплено 250 дворів,  пошкоджено 16 км берегоукріплення та 3 км автодороги, зруйновані дамба, три пішохідні та один автомобільний мости. Всього на річках району повінь зруйнувала до десятка пішохідних та автомобільних мостів, кілометри автошляхів та берегоукріплення. У зоні стихійного лиха опинилися сотні господарств та сотні гектарів угідь.
Район своєчасно отримав гідрометеорологічне попередження про значні опади. Проте такого розвитку подій тут не очікували. Щодо населення, то більшість до підтоплення була неготова. А відтак люди просто не встигли забрати з підвалів щойно зібраний урожай картоплі та городини. Через це вони зазнали серйозних збитків.