Відповідний Указ Президента датований 10 вересня. Тож почесне звання “Мати-героїня” за материнську самовідданість, народження і виховання дітей, забезпечення умов для їх всебічного розвитку присвоєно таким голинянкам: Галині Йосипівні Голинській (матері шести дітей), Любові Миколаївні Перчик (матері п’яти дітей), Марії Михайлівні Шевчук (матері шести дітей), Світлані Данилівні Яцишин (матері п’яти дітей).
За словами сільського голови Голиня Віктора Ляховича, спочатку розглядали більше кандидатур на почесну нагороду, проте зупинилися на чотирьох. За останніх 17 років мешканкам села вперше присвоєно таку нагороду. За радянських часів такі відзнаки не були не рідкістю, тепер — це новина на все село.
— Голинь ще називають маленьким Китаєм, — розповідає Віктор Ляхович. — У нас ще здавна існує тенденція до багатодітних сімей. Так, раніше у селі нараховувалося до 100 сімей, у яких виховувалося по 5-7 дітей. Мало у якій сім’ї було менше, ніж троє дітей. Зараз у Голині сім сімей, де по п’ятеро і більше дітей. А загалом багатодітними є 49 голинських сімей.
У Голині вибирали для нагородження тих, хто раніше не отримував такої відзнаки, жінок працездатного віку, у яких більше п’яти дітей, які б не були зовсім малими, оскільки нагорода присвоюється також і за виховання.
Багатодітні сім’ї не завжди є повними, тож тягар виховання і матеріального забезпечення повністю лягає на плечі матерів. У двох із чотирьох голинських сімей, де матері отримали почесні відзнаки, у дітей немає батька. Ще у двох сім’ях виховуються діти-інваліди. З матеріального боку почесне звання „Мати-героїня” передбачає тільки надбавку до пенсії , розмір якої залежить від того, скільки дітей виховує жінка і з кожним роком збільшується. А загалом багатодітні матері, у тому числі і ті, які мають почесне звання “Мати-героїня”, мають право дострокового виходу на пенсію у 50 років.
До слова, як повідомив заступник голови РДА Віктор Романів, на звання „Мати-героїня” подавали також документи двох мешканок села Пійла та трьох багатодітних матерів із Тужилова. Проте їхні документи перебувають у процесі розгляду.
„Від кору вилікувала
дітей холодною водою”
Галина Голинська — одна із чотирьох нагороджених. Вона народила та виховала шестеро дітей. Найстарший син уже одружений і проживає окремо, Юра навчається в Івано-Франківську, Ігор — десятикласник, Іванка вчиться у 7 класі, Вася — у четвертому, а наймолодший Петрик тільки цього року сів за шкільну парту.
— Ніколи не думала, що у мене буде шестеро дітей, — каже Галина Голинська. — Всі хочуть двоє — хлопчика і дівчинку. От і я так хотіла. Зразу було дуже важко — одне менше за іншого. Всі люди вже давно сплять, а я все пораюсь по дому. І вночі треба до кожного встати. Але нічого — підросли, тепер мені у всьому допомагають.
Чоловік спочатку не дуже тішився великій сімейці, але зараз дуже любить дітей.
— Як іде з роботи, завжди щось їм купує, — каже жінка.
Діти всі — різні. Юрій вчиться на куханя в Івано-Франківську, Іванка хоче бути кондитером. Це, каже пані Галина, вони більше до батька вдалися, бо він любить і вміє їсти зварити, а вона „все би робила, а от їсти варити не любить, хоча доводиться”.
А величенька сімейка і вимагає немалої кількості харчів. Наприклад, на раз господиня варить семилітрову каструлю борщу і відро картоплі.
Із коштами не дуже густо, проте раду собі дають. Галина Голинська працює оператором котельні у школі, а чоловік — водієм у місцевого підприємця. На Великдень з сільської ради завжди приносять продуктовий набір. Проте голинянка хоче піти на аудієнцію до голови РДА із тим, щоби він посприяв таким багатодітним сім’ям у закупівлі бодай солодощів за ціною виробника. Принаймні, до свят.
— Грошей на все не вистачає, — розповідає багатодітна мати, — то я завжди робила так: якщо купую куртку, то дорогу, якісну. Так само чоботи чи щось інше. Тоді цю річ носить один, потім переходить до іншого, а третій вже має принаймні у чому біля хати ходити. Діти ніколи нічого не вимагають. Знають: нема — і край. Але тепер стало трохи легше. Хлопці підросли, уже самі заробляти почали. Цього року на Ігоря ні копійки не потратила — сам на себе заробляв.
Підзаробляють хлопці у місцевого підприємця на розвантаженні машин. Робота важка, але іншого заробітку у селі знайти важко.
Галина Голинська каже: коли діти були малі, то, звичайно, часто хворіли. Лікувала ж дітей за допомогою нетрадиційної медицини:
— Якби я почала із ними по лікарях ходити, то мені б ніяких грошей не вистачило. Та й антибіотики не є надто корисними для дитячого організму. Я якось купила книжку ”Моє водолікування”, і з того часу і я, і діти забули, що таке ліки.
Галина Голинська каже: якось вилікувала самою тільки холодною водою чотирьох дітей, які заслабли на кір.
— Тоді у хаті був справжній лазарет, — пригадує пані Галина. — Четверо лежали на ліжках, а я їх щопівгодини піднімала і обмивала холодною водою. Вночі мали температуру під 40 градусів, тож цілу ніч щопівгодини робила те саме.
А зараз, каже жінка, коли хтось із дітей кашляє, не спішить зразу до аптеки:
— Обливаю холодною водою, і на другий день кашель уже „мокріє”. Раніше ми постійно займалися водолікуванням, бігали по снігу. Я — ввечері, щоб сусіди не бачили, а діти і вдень. А зараз практикую лише тоді, як хтось захворіє.
На світлині: наймолодший з родини Голинських Петрик куштує цукерки від сільського голови
Ватикан: коли час зупинився