У Калуші є своє кіно

Вона — молода і вродлива. Проте — невиліковно хвора. Вона хоче жити. Але — не так. Вона балансує на лезі життя, однак жага до життя занадто міцно утримує від останнього фатального кроку. На зміну депресії та спробам суїциду приходить зустріч, яка, можливо, змінить не тільки її, але і його життя…
Переглядів: 472

Перший фільм калуських кінорежисерів-аматорів знятий на основі реальних подій із життя однієї із юних калушанок, якій лікарі встановили смертельний діагноз. „8 днів до весни” — соціально-документальний фільм і має на меті показати внутрішній бік формування світогляду та виникнення проблем калуської молоді, яка захована за зовнішнім розміреним ритмом життя.

Ініціаторами створення „першої калуської фільми” є калушани Андрій Коцюбинський та Геннадій Максимець. Ідея втілюється у рамках проекту „Kalyw.ua”, який, окрім кіноісторії про Калуш, передбачає ще ряд проектів для калуської молоді.
Поряд зі зйомками фільму триває оформлення громадської організації із назвою „Kalyw. ua”.
— На ідею про фільм наштовхнув факт, що у Калуші утворився великий пробіл у сфері культури, — розповідає Андрій Коцюбинський. — Молодь фактично немає куди себе подіти, не має можливості реалізувати свої здібності та таланти. Так би мовити, немає засобів до самовираження. Звідси — депресія та невдоволеність життям. Ми хотіли показати, що вихід із будь-якої ситуації завжди є, хотіли запалити молодих людей, відучити їх лінуватися, змусити діяти для досягнення бажаної мети. Інший бік цього питання — у нас дуже багато талановитої молоді. Відтак Калуш може значно активніше розвиватися у культурному плані, значно активніше використовувати незадіяні ресурси, а звідси — вийти на зовсім інший культурний рівень, ніж той, який можемо спостерігати зараз.
Молодіжне середовище умовно поділилося на кілька субкультур. У нас зараз активно розвивається субкультура неформалів. Не можу сказати, що зараз пік розвитку, як це відбувається у Львові чи Києві, але до цього йде. Ця категорія молодих людей — активна, і головних героїв фільму ми вибирали саме звідси.

Трагедія головної героїні, роль якої виконує одинадцятикласниця ЗОШ №2 Євгенія Мудрак, полягає у тому, що вона раптово зазнає відчутного удару долі: у неї виявляють ракову пухлину. Ось так раптово обривається все: плани, мрії, вируюче життя. Настає фаза виснажливого очікування смерті. І це настільки морально важко, що дівчина вирішує за краще померти. Проте, мабуть, у неї інше призначення у житті, оскільки в останню мить відбувається такий поворот долі, який не дає їй здійснити такий вчинок. Крім того, підсвідомо Євгенія не хоче вмирати, навпаки — хоче жити і діяти. Це — трагедія не тільки однієї людини, але і її батьків.
Щодо головного героя, якого зіграв Ігор Багайлюк, то це проблема людини, яка не може реалізувати себе у житті. Є люди, які сприймають таку проблему легше або взагалі з легкістю, а є такі, для яких це стає головною життєвою дилемою.
— Ці події, — пояснює Андрій Коцюбинський, — спроектовані ніби назад, вони реально відбувалися три місяці тому. Плюс до головного сюжету додані інші сюжетні лінії. Фільм є напівігровим, напівдокументальним: ключові моменти чергуються з ігровими роликами. На сьогодні уже всі серії в основному відзняті, проводиться тільки їх удосконалення по мірі того, як у Калуші відбуваються якісь події чи надходять якісь додаткові ідеї.
Режисери зізнаються: у них мало досвіду у веденні сюжетної лінії. Та й апаратура час від часу підводить, адже зйомки проводять не професійною, а звичайною любительською камерою. Проте деякий досвід у цій сфері у хлопців є: кажуть, що знімали ролики друзям. А згодом — промо-ролики для деяких музичних гуртів у західному регіоні. Проте на комерційну основу наразі не вийшли.
Фільм розрахований на молодіжну аудиторію, проте, кажуть хлопці, на одному із сеансів, які проходять у фотоательє „Горизонт”, побували і люди літнього віку, які опісля дуже щиро сказали: от, мовляв, те сподобалося, а те можна змінити. У самому фільмі наразі задіяно до 10 людей. Сценарій для нього написала 17-річна калушанки Марія Діденко, а відкоректовував його Андрій Коцюбинський.
У хлопців сьогодні великі плани, і кілька із них уже почали реалізовуватися.
— На форумі нашого сайту відкрито конкурс на короткометражний кіносценарій, — розповідає Геннадій Максимець. — Мета — знайти нові калуські таланти. Найкращий зі сценаріїв ми втілимо в одній із останніх серій „8 днів до весни”. Крім того, плануємо проведення тематичних вечірок для молоді (одна уже, до речі, відбулася, її організовував Максим Барна).
У найближчій перспективі, за словами молодих режисерів, — відкриття виставки калуських художників та фотомитців із можливістю для них не тільки заявити про себе, але й реалізовувати свої роботи. Знову ж таки за виручені кошти хлопці планують посприяти найталановитішим. Наприклад, видати каталог робіт, допомогти в організації виставки в Івано-Франківську тощо.
Також у планах — створення півгодинної телевізійної молодіжної передачі на Калуському телебаченні. А влітку передбачається створення табору для молоді під гаслом „Ніякої релігії, ніякої політики”.
— Загалом у нас ще багато планів, і щоразу народжуються все нові ідеї, — резюмує Андрій Коцюбинський. — Втілення практично кожної із них не приноситиме якихось фінансових надходжень, проте у процесі ми та багато інших молодих людей здобуватиме дещо цінніше — досвід. А це набагато кращий накопичений капітал, з яким потім кожна молода людина зможе дати собі раду у житті, зможе себе реалізувати. Це те реальне, що від проекту може отримати калуська молодь.